Від редакції:

Багато хто знає, що на початку жовтня знімальна група програми «Схеми» прийшла до Укрексімбанку для того, щоб записати інтерв’ю з колишнім керівником банку Євгеном Мецгером про те, чому він видав кредит компанії підприємця, який веде свій бізнес у «ДНР».

Під час інтерв’ю Мецгер різко негативно відреагував на запитання журналіста та наказав начальнику служби безпеки Укрексімбанку Ігорю Тельбізову забрати у знімальної групи камеру та стерти запис. Оператора програми скрутили, силоміць відібрали камеру та знищили записані матеріали.

В результаті, проти Тельбізова, начальника управління внутрішньої безпеки Олега Осіпова та директора департаменту інформаційної політики банку Володимира Пікалова було порушено кримінальні справи. Саме Тельбізов був тією самою людиною, яка скрутила оператора й відібрала у нього картку з відео.

Попри це правління банку приймає рішення про те, що Тельбізов може знову приступити до роботи. У банку його зустрічають як переможця, який повернувся з війни. Співробітники фінансової установи вишиковуються на балконах у холі банку та влаштовують начальнику служби безпеки бурхливі овації.

Він кланяється їм і посміхається. Як людина, яка здійснила подвиг.

Голова наглядової ради банку Оляна Гордієнко виступила з суперечливою заявою, в якій назвала рішення про повернення Тельбізова законним, але несправедливим.

Треба віддати належне міністру фінансів Сергію Марченку, який до вечора засудив це дике захоплення співробітників банку. І зажадав від правління опублікувати результати службового розслідування, на підставі яких Тельбізова та Осіпова повернули на роботу.

Після втручання міністра фінансів наглядова рада банку спішно зібрала всіх членів і вночі прийняла рішення рекомендувати правлінню звільнити Тельбізова. Правління цю пропозицію прийняло.

Втім, два питання залишилися без відповіді. Міністр зажадав, щоб правління опублікувало результати власного розслідування, згідно з яким був звільнений Тельбізов. На жаль, ніхто цього так і не зробив.

11 листопада Тельбізов було відновлено, а вже 12 листопада знову звільнено. Насамперед це говорить про те, що спочатку правління його звільняти не планувало. Крім того, нинішня ситуація створює можливості відновлення Тельбізова на посаді.

Докладно про все, що сталося для LegalHub написав юрист Юрій Сухов у своїй колонці.

Наразі у медіа активно обговорюється питання повернення до виконання посадових обов’язків директора департаменту банківської безпеки Ігоря Тельбізова та начальника управління внутрішньої безпеки Укрексімбанку Олега Осіпова. Як відомо, кримінальне провадження, в якому ці банківські службовці мають статус обвинувачених, зараз розглядає Голосіївський районний суд.

Вже слідом за їх поверненням під оплески колективу, Наглядова рада Укрексімбанку під тиском громадськості звернулася з гнівним зверненням до Правління банку, після чого обох службовців було звільнено, причому за «жорсткою» статтею 40 КЗпП – невідповідність займаній посаді.

Тож під яку ж відповідальність насправді підпадають дії Тельбізова та Осіпова – дисциплінарну чи кримінальну?

Якщо аналізувати з погляду Конституції та чинного законодавства, то відкриття проти їхнього кримінального провадження, дійсно, не є підставою для звільнення з посад. Тут діє принцип презумпції невинності: якщо немає вироку суду, який набув чинності та підтверджує скоєння злочину, то підстав для будь-яких санкцій через кримінальне переслідування в їхньому випадку немає.

Водночас, Конституція України не виключає можливості притягнення до відповідальності іншого виду за те саме діяння. Тобто, скажімо до дисциплінарної. І якщо службовим розслідуванням встановлено факти порушення внутрішніх регламентних правил, встановлених у банку, то існують підстави для відповідного рішення в рамках трудового законодавства.

Але тут виникає інше питання – наскільки якісно було проведено службове розслідування та наскільки чітко було встановлено та документально відображено факти порушення цими двома службовцями трудової дисципліни. 

Адже якщо службове розслідування провели поверхово і не відобразили у документах, що насправді там сталося, то надалі рішення суду про незаконність звільнення може бути для позивачів позитивним.

Оскільки є інформація, що Тельбізова та Осіпова зустрічали в колективі з оплесками, то не виключається й можливість припущення, що в матеріалах службового розслідування можуть бути навмисне або необережно не відображені всі факти та обставини, які мали місце при інциденті з представниками преси.

Виходить, якщо вони зараз звернуться до суду з позовами про поновлення на займаних посадах, то суд, за неякісних матеріалів службового розслідування, швидше за все, не матиме достатніх підстав для підтвердження законності звільнення, і суд буде зобов’язаний їх поновити. Відповідно весь час, який вони перебувають у «вимушеному прогулі» у зв’язку з незаконним звільненням, їм будуть зобов’язані компенсувати в Укрексімбанку.

Отже, як бачимо, питання тут досить неоднозначне й залежить від того, наскільки сумлінно працювала група, яка проводила щодо Тельбізова та Осіпова службове розслідування.

Крім того, існує кілька питань щодо самого кримінального провадження щодо двох цих обвинувачених.

Те, що ми всі бачили на відеокартинці, не завжди можна оцінити судом як кримінальне правопорушення. Адже склад злочину передбачає низку складових ознак, у тому числі й наявність суб’єктивної вини.

Також у Кримінальному кодексі є ще такі норми, які є привілейованими – те, що називається «виконання наказу». Як видно з відеоматеріалів, там деякі посадовці діяли на виконання розпоряджень керівництва банку. І якщо колишній керівник банку наполягатиме, що підлеглі діяли, виконуючи його розпорядження, то тут суду за кримінального провадження треба буде чітко оцінювати докази.

Так, Конституція України передбачає можливість невиконання незаконних наказів. Але що таке незаконний наказ та які були у співробітника можливості оцінити законність цього наказу? Адже в «битві» хтось міг приєднатися до силових дій проти журналістів не з самого початку. А там йшлося про ризик розкриття банківської таємниці. Службовці банку могли діяти за умов нерозуміння, що насправді сталося. Умови помилки розуміння теж мають оцінюватися слідством та судом у кримінальному провадженні.

Ось чому цей «кейс Тельбізова-Осіпова» насправді непростий.

Формально з боку видно, що були порушення і є підстави для звільнення цих співробітників банку. Але це формально, а от якщо ці порушення не були якісно задокументовані, то неминуче виникнуть питання щодо незаконності їхнього звільнення. І, при цьому, таке неякісне документування обставин щодо інциденту може бути завуальовано «корпоративною солідарністю».

---