Обов’язок адвокатів підвищувати свою кваліфікацію та відповідальність за його невиконання

31 січня — останній день для подачі кожним адвокатом картки обліку залікових балів, якою він підтверджує виконання свого професійного обов’язку з підвищення кваліфікації. А за його невиконання законодавством встановлено відповідальність.

Чому підвищення кваліфікації є обов’язком?

Підвищення професійного рівня входить до переліку професійних обов’язків адвоката, встановленого п.4 ч.1 ст.21 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” (надалі — Закон про адвокатуру). На важливості даного обов’язку наголошує і Рада адвокатів України (РАУ) у п.2 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженому її рішенням від 16 лютого 2013 року №85 (надалі — Порядок №85). Його (обов’язку) дотримання має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.

Такого значення йому надає те, що функція надання професійної правничої допомоги в Україні закріплена за адвокатурою на найвищому законодавчому рівні, а саме ст.131-2 Конституції України.

Професійний обов’язок адвоката…і не тільки?

При цьому слід пам’ятати, що п.1 Порядку №85 його дію РАУ поширила не лише на адвокатів, а й на їхніх помічників. І тут цікавим є такі особливості цього положення:

  • розширене тлумачення ч.1 ст.21 Закону про адвокатуру, адже помічник адвоката, — як і його стажист, — ще не є адвокатом, а дана норма покладає обов’язок підвищувати свій професійний  рівень лише на адвоката;
  • те, що між стажистами адвоката (ст.10 Закону про адвокатуру) і його помічниками (ст.16 цього ж Закону) національний орган адвокатського самоврядування обрав саме останніх. Адже стажистом адвоката може бути особа, яка на день початку стажування має дійсне свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту. А згідно з п.1.1 Положення про організацію та порядок проходження стажування для отримання особою свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (в редакції рішення РАУ від 1 червня 2018 року) стажуванням є процес із формування і закріплення на практиці професійних знань, умінь і навичок, отриманих у результаті теоретичної підготовки особи, яка одержала свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту, щодо її готовності самостійно здійснювати адвокатську діяльність з метою отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Тобто, по суті, стажист — це “за п’ять хвилин адвокат”.

Тоді як помічником адвоката є працівник з повною вищою юридичною освітою, який працює на підставі трудового договору (контракту), укладеного з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням, з додержанням вимог цього Закону і законодавства про працю. Він виконує доручення адвоката у справах, що знаходяться у провадженні адвоката, крім тих, що належать до процесуальних повноважень (прав та обов’язків) адвоката;

  •  те, що відповідно до п.5 ч.1 ст.21 Закону про адвокатуру виконувати рішення органів адвокатського самоврядування зобов’язаний адвокат під час здійснення адвокатської діяльності. Останньою п.п. 2 і 4 ч.1 ст.1 цього ж Закону визначають незалежну професійну діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, що надається лише на підставі договору, укладеного між адвокатом і клієнтом. Ані стажист адвоката, ані його помічник не здійснюють такої діяльності і не можуть стороною договору про надання правової допомоги;
  • закріплення в ч.1 ст.57 Закону про адвокатуру обов’язковості рішень РАУ лише для адвокатів, про що вже згадувалося в статті “Адвокатські внески: все, що ви маєте знати”.

Привертає увагу також те, що, зобов’язавши помічників адвокатів підвищувати свою кваліфікацію, РАУ затвердила форму картки обліку залікових балів лише для адвокатів (Додаток 4 до Порядку №85). І лише адвокатів зобов’язала надавати ці картки з копіями відповідних сертифікатів раді адвокатів регіону до 31 січня кожного року (абзац 8 п.14 цього Порядку). Видача Свідоцтва про підвищення кваліфікації, форма якого встановлена у Додатку 3 до цього Порядку, передбачена також лише для адвокатів (п.15).

До речі, форма надання такої картки раді адвокатів регіону Порядком №85 не визначена. Тому в нашу епоху інформаційних технологій це можна зробити і шляхом надсилання картки з копіями сертифікатів на емейл відповідної ради.

Що ж робити для підвищення свого професійного рівня?

Діяльність, що зараховується як підвищення кваліфікації адвокатів, перелічена в Додатку 1 до Порядку №85. Вона включає 16 пунктів, один з яких передбачає можливість самоосвіти, але не більше 2 балів на рік. При цьому заходи з підвищення кваліфікації повинні бути акредитовані, а особи, які їх проводять, — мати сертифікати (свідоцтва) про допуск до їх організації та/або проведення. Акредитацію та видачу зазначених сертифікатів (свідоцтв) здійснює Експертна рада з питань акредитації та сертифікації НААУ. Тільки за цих умов участь у таких заходах зараховується як підвищення кваліфікації.

2016-06-13 Порядок підвищення кваліфікації Додаток 1 (1)

А якщо обов’язок не виконав?

Оскільки підвищення професійного рівня є професійним обов’язком адвоката, то відповідно до п.5 ч.2 ст.34 Закону про адвокатуру і п.17 Порядку №85 його невиконання або неналежне виконання є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Перелік дисциплінарних стягнень встановлений ч.1 ст.35 цього Закону і включає (на альтернативних засадах):

  • попередження;
  • зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;
  • для адвокатів України (а лише на них поширюється дія Порядку №85) — позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Цікаво, що ані Закон про адвокатуру, ані Порядок №85, ані Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням РАУ від 30 серпня 2014 року №120, дисциплінарної відповідальності помічника адвоката не передбачають.

 

Наталія Мороцька, адвокат