В Офісі ефективного регулювання (BRDO) констатували відсутність змін у процедурі отримання віз “D” для іноземців.

Експерти підкреслили, що оновлена система в Україні так і не запрацювала на практиці, незважаючи на її нещодавнє спрощення Кабміном.

“Ми довгий час боролися за можливість для іноземців отримувати візу “D” в Україні, а не виїжджати з території України та оформлювати за кордоном. Півроку тому Кабмін прийняв рішення і на папері спростив процедуру. Проте, за дуже довгий період система так і не запрацювала”, – йдеться у повідомленні BRDO.

Нагадаємо, наприкінці червня набрала чинності постанова щодо оформлення довгострокових віз іноземцям в Україні. Кабінет міністрів України спростив процедуру отримання довготривалої візи “D” для іноземців, які приїжджають в Україну без візи. Маючи такий документ, іноземець може перебувати в Україні 90 днів та отримати тимчасовий вид на проживання. Відповідно до спрощення, проведеного Кабміном, іноземці можуть оформити візу “D” у Департаменті консульської служби МЗС України безпосередньо у нашій країні, тоді як раніше її можна було отримати лише у закордонних департаментах українських дипломатичних установ. До того ж, щоб оформити довгострокову візу, потрібно сплатити консульський збір у розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В Україні стало можливим отримання візи D для громадян безвізових країн

За словами аналітика сектору “IТ і Телеком” Офісу ефективних змін Ігоря Самоходського, старі правила дуже дратували співробітників міжнародних організацій, де відсутні механізми неформальних компенсацій на отримання візи працівниками. Тому співробітники змушені були оформляти візи власним коштом. У зв’язку з цим резиденти віддалених країн йшли простішим шляхом і оформляли візи у Польщі (це дешевше, ніж у нас), бо це – найближча до України європейська держава.

Ігор Самоходський підкреслює, що нові правила, котрі офіційно почали діяти з 26 червня 2019 року, насправді не запрацювали досі і невідомо, коли (і чи взагалі) запрацюють. Цьому “сприяє” недолуга організація процесу подачі заявки, довжелезні черги, дискримінація, бюрократичні пастки, часті випадки корупції.

Коли Кабмін затверджував нові правила, здавалося, що процедуру отримання візи дійсно спрощують, завдяки чому вітчизняний діловий клімат покращиться, а привабливість України для європейських професіоналів значно зросте. Проте щось у бюрократичній машині пішло не так, загубився якийсь гвинтик, і тепер ми маємо зовсім не той фундамент візовох політики, якого прагнули.

У лонгріді Уніану йдеться про причини нерезультативності реформи та бюрократичні лабіринти для іноземців, котрі мають намір не лише жити в Україні, а й розвивати тут свій бізнес.

Іноземці досі скаржаться на те, що у консульстві України вимагають хабарі або дають номери українських фірм, аби зробити фейкове запрошення. Про серйозні труднощі під час отримання української візи “D” найчастіше розповідають британці та американці. Так, найбільші візові консульські збори зараз сплачують саме британці. За візу “D-7” та “D-10” (участь у діяльності філіалів, відділень, представництв громадських (неурядових) організацій іноземних держав; культурна, освітня, наукова, спортивна, волонтерська діяльність) британці мають сплатити понад 300 доларів. За “D-13” (навчання) – майже 450 доларів.

До того ж, ще більші труднощі чекають на українсько-британські родини. Британець, який має намір приїхати до України, аби жити зі своєю родиною, має сплатити за візу “D-14” (возз’єднання родини на основі шлюбу) 2002 долари.

Кабмін схвалив ліквідацію екологічної інспекції

Зміни – тільки “на папері”

Ось – наглядний приклад, коли українська система отримання віз не працює взагалі. Так, юрист фірми “Лаудіс” Катерина Тимченко звернулася до Департаменту консульської служби МЗС та запитала про можливість оформлення візи “D” для свого клієнта – IT-спеціаліста з Німеччини. Проте виявилося, що у МЗС до цього не чули про нововведення і не одразу збагнули, про яку саме візу йдеться. Після цього Катерина Тимченко надіслала офіційний запит до Департаменту консульської служби МЗС з проханням пояснити їхню дивну позицію. У відповіді йшлося про те, що Департамент не може на практиці реалізовувати нові правила.

“У ході аналізу затверджених змін, МЗС виявив низку колізійних норм, у тому числі протиріч між існуючими та внесеними нормами, що призводить до неоднозначності їхнього тлумачення і робить неможливим практичну імплементацію змін”, – йдеться у відповіді на запит.

Зеленський дав Кабміну три місяці на проведення повного аудиту роботи державних реєстрів, – указ

Не без позитивних зрушень

Останні шість місяців громадська організація “Європа без бар’єрів” проводила опитування серед іноземців, які мають досвід в оформленні віз. Експерти отримали безліч негативних відгуків про роботу системи електронної візи, яка не має жодної технічної або консультаційної підтримки, прив’язаного особистого кабінету та системи сповіщень про стан розгляду заявки.

Проте все ж, позитивна еволюція проглядається. Аналітики “Європи без бар’єрів” кажуть, що з 2014 року можна виокремити кілька глобальних позитивних змін у світі української візової політики, як-от: введення електронної візи, відкриття нових візових центрів, дозвіл на проведення співбесід з використанням електронних засобів зв’язку, скорочення терміну оформлення віз (10 робочих днів – звичайна віза, 5 робочих днів – термінова).

Нещодавно LegalHub розповідали про зміни у процедурі отримання американської візи. Так, відповідно до нових правил, що вступили в силу 1 червня, подаючи заявку на візу, необхідно перелічити усі нікнейми у соцмережах, зареєстровані на будь-якій з 20-ти інтернет-платформ, серед яких Facebook, Google+, Instagram, Twitter тощо.

---