Заборона ототожнювати адвоката із його клієнтом є однією з найважливіших гарантій здійснення адвокатської діяльності. Ця гарантія закріплена як в національному законодавстві (ст. 23 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”), так і в міжнародному (Основні положення про роль адвокатів, прийняті 8 Конгресом ООН про запобігання злочинам у серпні 1990 року).

Однак адвокатська спільнота з прикрістю констатує регулярні факти порушення такої гарантії адвокатської діяльності. При чому ототожнення адвоката з його клієнтом відбувається як з боку суспільства, так і з боку представників державної влади, в особі силових відомств.

Зменшити випадки ототожнення адвоката з його клієнтом з боку суспільства можливо, мабуть, лише шляхом підвищення правової освіченості населення, а це дійсно складний та тривалий процес.

Хоча до цього часу держава в цьому напрямку не зробила абсолютно нічого.

Останні декілька років адвокати активно закликають силові відомства припинити ототожнювати адвоката з його клієнтом, оскільки таке порушення безпосередньо впливає на правову позицію адвоката у конкретній справі.

Ототожнення адвоката з клієнтом робить правову позицію адвоката вразливою, а її реалізація на практиці стає в пряму залежність від правоохоронної системи.

Форми порушення такої гарантії адвокатської діяльності на практиці спостерігаємо різні. Це:

  • проведення відносно адвокатів слідчих дій та інших процесуальних дій – обшуки, допити;
  • проведення відносно адвокатів негласних слідчих (розшукових) дій;
  • втручання в правову позицію адвоката під час здійснення захисту;
  • кримінальне переслідування шляхом повідомлення адвокату про підозру, обрання відносно адвоката запобіжного заходу.

Адвокатська практика та наслідки від ототожнення адвоката з його клієнтом 

Нещодавно адвокату Андрію Доманському було повідомлено про підозру через ототожнення його з клієнтом. Ще одну підозру Доманському висунули за певних обставин: повідомлення про підозру вручили у кримінальному провадженні, розпочатому ще у 2013 році щодо “приватизації комунального приміщення”. У цій справі адвокат Доманський брав участь саме як адвокат однієї із сторін, не більше. Приватизація приміщення, відносно якого здійснюється кримінальне переслідування, проводилась в 2014 році, тоді як відомості по цьому кримінальному провадженні були внесені до ЄРДР ще в 2013 році. Повідомлення про підозру вручили через день після того, як розпочався судовий процес щодо клієнта Доманського – Кирила Вишинського, головного редактора “Rianovosti Україна”, якого нещодавно звинуватили в державній зраді та низці інших злочинів.

Окрім цього, у січні 2019 року співробітники Генеральної прокуратури провели обшуки в будинку та офісі адвоката, обшукували й приміщення родичів його помічника у Києві. Обшуки були проведені в той час, коли Доманський представляв Вишинського у розгляді питання про його арешт в Херсоні. Це відбулось буквально через декілька днів після того, як в СБУ публічно заявили, що розслідування кримінального провадження щодо Вишинського завершено.

Низка всіх цих обставин дає підстави говорити про наявність факту втручання представників правоохоронної системи у здійснення адвокатом захисту у кримінальному провадженні, спрямовано на послаблення позиції сторони захисту (в даному у випадку захисту Вишинського).

12 квітня цього року Міжнародна комісія юристів (МКЮ) висловила занепокоєння відносно кримінального процесу проти адвоката Андрія Доманського.

МКЮ закликала українську владу відмовитися від будь-якого кримінального провадження, яке може бути наслідком ототожнення адвоката з його клієнтами, та забезпечити захист прав адвоката і його можливість продовжувати здійснювати свою професійну діяльність без неналежного втручання, залякування чи загроз.

У Комісії також заявили, що в останні роки спостерігається збільшення кількості випадків втручання в роботу адвокатів в Україні, включаючи використання судових процесів, загроз або фізичних нападів на адвокатів.

У МКЮ під час місії минулого місяця встановили, що обшуки приміщень адвокатів часто виконуються без належного дотримання процедур, передбачених законом, і призводять до підриву незалежної роботи адвокатів і дотримання гарантій процесуальних прав відповідно до національного та міжнародного права.

Пункт 18 Основних положень ООН про ролі адвокатів стверджує, що “адвокати не повинні ідентифікуватися з клієнтами та їх справами у зв’язку з виконанням професійних обов’язків”.

В Основних положеннях мова йде про те, що уряди повинні забезпечити адвокатам “можливість виконувати їх професійні функції без залякування, перешкод, переслідувань або неналежного втручання”. Адвокати не повинні бути піддані “покаранню або погрозі його застосування чи можливості обвинувачення, адміністративних, економічних та інших санкцій за дії, здійснювані відповідно до визнаних професійних обов’язків, стандартів та етичних норм”.

“Слідчі та інші правоохоронні органи в Україні повинні припинити переслідування адвокатів, у тому числі неналежним чином ототожнюючи їх із клієнтами або справами їхніх клієнтів, а також здійснюючи обшуки офісів адвокатів і документів в порушення національного права і процедури, а також міжнародних стандартів прав людини”, – зазначив Темур Шакіров, старший юридичний радник МКЮ.

МКЮ підкреслює, що українська влада повинна вжити невідкладних та ефективних заходів для забезпечення того, аби адвокати не ототожнювалися з клієнтами або справами їхніх клієнтів, а безпека і незалежність адвокатів гарантувалися законом і на практиці.

Інший яскравий приклад ототожнення адвоката з його клієнтом – кримінальне переслідування адвоката Олександра Сергієнка. Повідомлення про підозру у вчиненні низки кримінальних правопорушень було сформовано таким чином, що більша частина “протиправних” дій дублювала види правової допомоги, передбачені Законом “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.

Так, за твердженням представників органу досудового розслідування, протиправні дії адвоката Олександра Сергієнко полягали в тому, що він:

  • здійснював юридичний супровід господарської діяльності підконтрольних організатору підприємств;
  • готував документи щодо реєстрації, перереєстрації підприємств, залучених з метою прикриття злочинної діяльності;
  • представляв інтереси підприємств, підконтрольних організатору;
  • керував діями керівників в частині юридичних питань, які виникають у процесі здійснення діяльності їх господарської діяльності;
  • консультував керівників структурних підрозділів з юридичних питань;
  • координував поведінку працівників при спілкуванні з правоохоронними та контролюючими органами;
  • представляв інтереси підприємств у судах, органах державної влади та місцевого самоврядування.

Це приблизні формулювання повідомлення про підозру, які, серед іншого, зайшли свої відображення і в обвинувальному акті.

У березні 2017 року внаслідок грубого ототожнення адвоката з клієнтом до адвоката Олександра Чібірдіна з міста Одеса було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Одеському слідчому ізоляторі без повідомлення про підозру здійсненого уповноваженою особою. Це порушення визнано навіть судом та за відсутністю доказів інкримінованого діяння.

Тобто, адвокат Чібірдін, не маючи фактично статусу підозрюваного, а відтак і обвинуваченого, більше 2 років перебуває під вартою.

Проте відсутність доказів винуватості адвоката Чібірдіна судова система компенсує безпідставним триманням особи під вартою. Саме на утримання адвоката Чібірдіна під вартою у будь-який спосіб, навіть ціною відвертого нехтування нормами кримінального процесуального закону, спрямовані всі зусилля сторони обвинувачення та суду. При цьому адвокат має серйозні проблеми зі здоров’ям, а перебування в пенітенціарній установі позбавляє його можливості належного медичного догляду та лікування, й це загрожує його життю.

Уникнення порушень

Це далеко не вичерпний перелік випадків, коли внаслідок ототожнення адвоката з клієнтом, він піддається кримінальному переслідуванню. Вирішення проблеми, в першу чергу, залежить від політичної волі верхівок силових структур. На реальних прикладах кримінальне переслідування адвокатів має місце тоді, коли перед силовими відомствами стоїть завдання за будь-якої умови дати позитивний результат. А низький рівень якості досудового розслідування змушує представників органів досудового розслідування йти на такі порушення.

Відтак, лише політична воля та підвищення рівня якості досудового розслідування дасть шанс уникнути порушення однієї з найважливіших гарантій адвокатської діяльності.

Нагадаємо, ЄСПЛ роз’яснив чи можна обмежувати предмет спілкування ув’язненого і адвоката питаннями правового захисту.