Публікація цін на послуги юркомпаній: право клієнта чи “секрет фірми”?

6 грудня у Великобританії набуло чинності правило про те, що юридичні фірми повинні повідомляти про ціни на послуги для окремих категорій справ на офіційному сайті компанії.

Норму розробило Відомство з регулювання діяльності солісіторов (Solicitors Regulation Authority).
Про це пише Law Society Gazette, повідомляє Право.ru.

Тепер клієнти отримають безпрецедентний доступ до інформації про ціни на юридичні послуги. Компанії повинні публікувати відомості щодо своїх послуг для певних категорій справ.

Для фізичних осіб це купівля-продаж житлової нерухомості, міграційні питання (крім надання притулку), порушення правил дорожнього руху, а також справи, пов’язані c незаконним звільненням. Остання категорія відноситься і до справ з юридичними особами.

Крім того, ціни на правовий супровід діяльності компаній повинні розкриватися в сфері стягнення заборгованості (в розмірі до £ 100.000) і в зв’язку з отриманням ними ліцензій для комерційної діяльності.

Практики юридичних фірм повинні публікувати відомості не тільки про розцінки на свої послуги за даними категоріям, але і розписувати їх по стадіях і зразковим термінів надання.

Також повинні вказувати, які інші витрати може понести клієнт (і чи включають вони ПДВ), а ще  інформацію про досвід і кваліфікацію юристів. Якщо ж фірма не має сайту, відомості повинні надаватися за запитом.

Христина Блеклос, голава Товариства юристів (Law Society), зазначила, що норма, яка вступила в силу, допоможе клієнтам прийняти більш інформоване рішення про те, хто буде представляти їхні інтереси.

“Ми рекомендуємо потенційним клієнтам юридичних фірм враховувати всі складові перед тим, як зробити вибір. Ціна послуг, звичайно, важлива, але не менш важливе значення слід надавати стандарти якості послуг”, – підкреслила вона.

Реформа у дії: що з цього вийшло?

Практикуючі юристи Великобританії скептично поставилися до такої реформи. Відповідні  висновки містяться у звіті компанії LexisNexis UK, яка провела анкетування кількох сотень солісіторов.

Нові правила прозорості SRA (національний орган з регулювання діяльності солісіторів), які вступили в силу у грудні 2018 року, стурбували більшість учасників дослідження.

Майже половина (41%) юристів побачила в цих вимогах ризики для бізнесу і лише 14% – перспективи.

Критики вважають, що ініціатива SRA не тільки підстібне цінову війну, але і призведе до зниження якості послуг. Наприклад, є побоювання, що фірми для утримання розцінок на конкурентному рівні масово почнуть доручати типову роботу менш кваліфікованим співробітникам. При цьому, згідно зі звітом, третина респондентів (33%) зізналася, що бізнес тримається на плаву більше за рахунок розцінок, ніж за рахунок компетентності керівництва і персоналу. Переважна більшість солісіторов (71%) вказало, що став трендом “консьюмеристский підхід” з боку орієнтованих на ціну клієнтів негативно впливає на їх роботу.

Юридичним фірмам неминуче доведеться адаптуватися до системи цінностей своїх клієнтів, які все частіше роблять ставку на вартість і результат, а не на професіоналізм і особливі відносини, йдеться у висновках дослідження.

У доповіді наводиться порада для власників британських юрфірм: в першу чергу поліпшити бек-офіс і оптимізувати технологічні процеси. Це, на думку авторів звіту, дозволить солісіторам зосередитися на результаті.

Що ж стосується українських юристів, то Андрій Трембич, адвокат АФ “Грамацький і Партнери” є давнім прихильником вищезгаданого правила.

“Більш того, вважаю ситуацію, що склалася, коли українські юридичні фірми не просто не публікують, але навіть приховують погодинні ставки і проектні ціни, нонсенсом, – каже Андрій. – Це суперечить не тільки формальним правилам етики або якимось вимогам регулюючих організацій, але не узгоджується з банальними вимогами клієнтського сервісу і правами споживачів.”

На думку адвоката, частково це можна пояснити великим розривом у цінах в Англії і України.

“Але скоріше навіть – розривом у культурі. Відсутність цін на сайтах – це яскраве свідчення “мутності” всього ринку, відсутності прозорих правил і конкуренції як такої”, – впевнений Андрій Трембич.

В свою чергу, Денис Овчаров, адвокат Lavrynovych & Partners Law Firm коментує питання необхідності оприлюднення на сайтах компаній цін на послуги так:

“Все залежить від механізму побудови продажів у компанії. Наприклад, компанія надає юридичний супровід у питаннях розірвання шлюбу. Якщо на сайті компанії зазначається ціна продукту (зазвичай продукт – це комплекс дій, спрямований на результат), то такою ж вона має і залишатися, коли клієнт фактично отримає цей продукт. Якщо ж ціни не буде, то вартість продукту визначатиметься дзвінком в офіс компанії. Отже на телефонний дзвінок повинна відповідати людина, здатна продати продукт (скласти підрахунки, тощо)”.

Якщо в компанії є сформовані продукти, то продати їх через сайт набагато легше, ніж коли їх ціна невизначена або залежить від деталей справи, вважає Овчаров. Після чого додає, що у кримінальній практиці, наприклад, менеджером виступає (як правило) той, хто буде цю роботу виконувати. Тут ціна грає не перше значення, вважає він.

Міткиадвокат