Звільнення особи від кримінальної відповідальності. Про що адвокат повинен попередити підзахисного?

Поділіться:

При тривалому судовому розгляді кримінального провадження звільнення від кримінальної відповідальності здається підсудному найкращим способом прискорити завершення процесу. Однак деякі тонкощі такого кроку не лежать на поверхні та потребують додаткових роз’яснень адвокатом.

Такі суперечливі суди 

Судовий процес для клієнта — завжди явище виснажливе, що забирає безліч сил, часу та/чи грошей. Особливо, коли йдеться про кримінальне провадження за його обвинуваченням. Тому, приймаючи рішення подати клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, підзахисний сподівається, що “це жахіття, нарешті, скінчиться” і його більше “не тягатимуть по судах”. Деякі клієнти навіть недобросовісно просять адвоката придумати способи затягнути процес, аби під час цього минув строк давності притягнення до кримінальної відповідальності. Тоді “справу просто закриють, — і все!”.

Правду кажучи, судова практика з цих питань є доволі строкатою. Зокрема, суди першої інстанції часто закривають провадження у зв’язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, мотивуючи свої ухвали саме спливом строку під час судового розгляду.

Але суди апеляційної інстанції часто скасовують такі рішення, вказуючи на необхідність встановлення винуватості чи невинуватості обвинуваченого (підсудного) шляхом винесення відповідного вироку.

Звільнення від кримінальної відповідальності — не виправдання!

Саме тому виникає потреба проаналізувати законодавство з цих питань. Згідно з ч.1 ст.2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Отже, і звільнити від кримінальної відповідальності можна лише особу, яка вчинила злочин (ч.1 ст.44 цього ж Кодексу).

При цьому в ч.1 ст.62 Конституції України та ч.2 ст.2 КК України закріплена презумпція невинуватості. Відповідно до неї особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Іншими словами, однією з ключових умов звільнення підзахисного від кримінальної відповідальності є визнання його винним у вчиненні злочину.

Навіть, якщо відповідно до ст. 48 КК України на час кримінального провадження діяння підсудного втратило суспільну небезпечність або він сам перестав бути суспільно небезпечним. Тому що для цього треба встановити факт вчинення ним діяння, суспільна небезпечність якого втрачена, або вчинення діяння саме ним, який перестав бути суспільно небезпечним.

Чи якщо строки давності, встановлені ч. 1 ст. 49 цього ж Кодексу, закінчилися вже десять разів. Адже вони відраховуються з дня вчинення підсудним злочину і до дня набрання вироком законної сили.

До речі, саме тому нормами ч. 2 ст. 44 КК України та ч. 1 ст. 286 КПК України вирішення такого питання віднесено до виключної компетенції суду.

Розглянути — не означає задовольнити

Згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності підсудного, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Тобто законодавець:

  • наділив правом подати таке клопотання будь-кого зі сторін провадження, а, отже, й самого підсудного або його захисника;
  • зобов’язав суд розглянути це клопотання негайно, на якій би стадії судового розгляду воно не надійшло, навіть на стадії судових дебатів.

Результати такого розгляду залежатимуть від підстав до звільнення, про яке просить сторона. Наприклад, підсудний, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, може заявити клопотання на підставі ст. 46 КК України. Згідно з нею, така особа звільняється від кримінальної відповідальності у разі примирення з потерпілим і відшкодування заподіяної йому шкоди. Тут своїми діями з примирення та відшкодування шкоди підсудний фактично визнає свою вину в інкримінованому йому діянні, тому вона вважається доведеною. І суд ухвалою задовольняє це клопотання.

Однак, якщо підсудний своєї вини не визнає, але клопочеться про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв’язку з тим, що напередодні засідання закінчився строк давності притягнення, то його прохання залишиться без задоволення.

Адже зазначений строк визначається днем набрання законної сили обвинувальним вироком суду. А дати оцінку зібраним доказам і визнати особу винною чи невинуватою відповідним вироком суд зможе лише в нарадчій кімнаті.

Винний — плати!

Важливим для клієнта є розуміння, що звільнення його від кримінальної відповідальності не звільняє його від обов’язку відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди. За винятком випадків застосування вищезгаданої ст. 46 КК України. Річ у тім, що ч. 1 ст. 1177 ЦК України передбачено відшкодування шкоди, завданої фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відповідно до закону.

Відповідно до ч.ч. 1 і 7 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.

Особа, яка не пред’явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред’явити його в порядку цивільного судочинства.

У свою чергу, згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Тобто названі рішення суду в кримінальних провадженнях встановлюють факт вчинення кримінального правопорушення конкретною особою, що є підставою до відшкодування нею потерпілому завданої шкоди.

 

Наталія Мороцька, адвокат

Поділіться: