Минулий пленарний тиждень депутати від різних фракцій змагались у кількості подань проектів законів про зміни до “Перехідних положень Земельного кодексу” щодо мораторію.

22 травня Європейський суд з прав людини у Стразбурсі (ЄСПЛ) визнав мораторій незаконним. А виконання рішення ЄСПЛ є обов’язковими для України відповідно до Закону про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ. Отже, міжнародні зобов’язання чи нездатність політичної еліти вирішити важливе питання для громадян?

Фактично, ЄСПЛ в Рішенні по справі «Зеленчук і Цицюра проти України» (Заяви №846/16 та №1075/16) назвав мораторій «найбільш обмежувальним заходом з доступних органам влади» та визнав, що станом на сьогодні мораторій (та його постійна систематична пролонгація) – це результат «нездатності органів влади дотриматися встановлених ними самими цілей та кінцевих строків».

В своєму Рішенні Суд зазначив, що Україна має вжити належні законодавчі та/або інші заходи загального характеру з метою забезпечення справедливого балансу між інтересами власників земель сільськогосподарського призначення з одного боку та загальними інтересами суспільства з іншого боку відповідно до принципу захисту майнових прав за Конвенцією. Разом з цим, Суд не має визначати, яким чином слід урівноважити ці інтереси, а держава (Україна) має свободу вибору заходів, за допомогою яких вона виконуватиме свої зобов’язання, що випливають з виконання рішення Суду.

Як слід реагувати Україні після рішення ЄСПЛ щодо незаконності мораторію?

Як зазначає Юрій Брикайло, адвокат «DREAMDIM», ще задовго до рішення ЄСПЛ Україна мала прийняти необхідні законодавчі акти для врегулювання обігу сільськогосподарських земель, та скасувати мораторій. Рішення Суду не слід розуміти як таке, що зобов’язує невідкладно запровадити необмежений ринок земель сільськогосподарського призначення в Україні, додає він.

Таким чином, Україна має виплатити заявникам компенсації 3 тисячі євро кожному, передбачені Рішенням, та вжити необхідних заходів щодо запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення. При цьому, жодних строків запровадження такого ринку Рішення не містить. Народні обранці можуть  без будь-яких обмежень продовжити дію мораторію.

10 законодавчих ініціатив: від “до Нового року” до 2030: яку обрати?

Наразі в Парламенті зареєстровано понад 10 законопроектів: як щодо продовження мораторію (на строк від 3,5 місяців до 11 років), так і щодо його припинення.

«При наявності політичної волі, усі необхідні юридичні та технічні моменти, необхідні для початку функціонування ринку земель сільськогосподарського призначення в Україні, могли б бути впроваджені протягом 1-2 років. Усі пропозиції щодо продовження мораторію на більший строк є лише намаганням затягнути (відкласти) створення повноцінного ринку с/г земель,» – коментує для  Legalhub можливість скасування мораторію адвокат Юрій Брикайло.

Зважаючи на те, що мораторій діє з 2002 року, держава вже мала достатньо часу та ресурсів, щоб наповнити земельний кадастр, прийняти необхідне законодавство і створити повноцінний ринок землі, вважає юрист.

Що робити уже зараз?

Відміна мораторію з 01.01.2019 практично неможлива, бо досі не  прийнято закон про обіг земель сільськогосподарського призначення (або інші нормативно-правові акти, які б регулювали ринок сільськогосподарських земель) та в Державний земельний кадастр не було внесено інформацію про всі земельні ділянки та права на них.

Фактично, потрібно провести інвентаризацію усіх сільськогосподарських земель, особливо тих, що перебувають у державній та комунальній власності.

“Твердження, що відміна мораторію є не на часі, що це може призвести до корупції та зловживань, та може призвести до зубожіння сільського населення, є перебільшенням”, – каже Юрій Брикайло

Саме при існуванні подібних обмежень, відсутності повноцінного ринку та відсутності відкритої інформації про всі земельні ділянки, і з’являється поле для зловживань та корупції. І саме неможливість продати свою землю та, відповідно, неринкові механізми визначення ціноутворення (в т.ч. визначення вартості оренди) вже призводить до зубожіння сільського населення.

Якщо звернутися до європейського досвіду, випливає наступна картина.

Наприклад, Естонія дозволяє іноземцям купувати землю, але за умови використання земельного банку виключно у сільськогосподарських цілях. У Болгарії ж придбати сільськогосподарські землі можуть виключно громадяни Болгарії та ЕС, а також юридичні та фізичні особи, які протягом 5 років перебувають на території країни, або компанії, з якими держава уклала міжнародні договори. Ірландія дозволяє будь-кому придбавати землі сільськогосподарського призначення, проте за умови, що юридична особа-нерезидент отримає окремий дозвіл земельної комісії.

Таких прикладів чимало, але Україна має обрати власний шлях, пам’ятаючи, що рівень громадської свідомості у країнах ЕС на сьогодні значно вищий, ніж у нас, додає Юрій.

Кадастрові помилки

Ще один ключовий аспект, який наразі мало хто піднімає у обговореннях – державний земельний кадастр, точніше, помилки, які повсякчас там трапляються. Помилки можуть бути у кадастрі будь-якої країни, але питання полягає у тому, наскільки швидко їх можна усунути та усувають. В Україні механізм виправлення помилок дуже повільний. Кадастр – це своєрідна гарантія прав землевласників, проте багато характеристик полів у ньому не відображаються, що є суттєвим недоліком.

Які подальші перспективи?

З огляду на існуючу ситуацію, як в законодавчій сфері, так і в суспільно-політичній, найімовірнішим сценарієм розвитку подій є продовження мораторію на строк від одного року, розмірковуємо разом з  Юрієм Брикайло. Разом із цим, юрист не виключає, що дію мораторію  може бути продовжено і на 5 років.

“При цьому, набагато важливішим є вирішення питання наповнення актуальними даними Державного земельного кадастру і законодавче врегулювання ринку сільськогосподарських земель, оскільки без вирішення, як мінімум, цих двох питань, ні сьогодні, ні через рік, ні через два мораторій не буде відмінено. Або його відміна призведе до дуже негативних наслідків”, – підвів підсумок Юрій Брикайло.

---