Закон про обіг землі готовий до голосування у другому читанні. Щоправда, парламентарі поки що не поспішають його вносити до порядку денного. Як змінився документ після прийняття його у першому читанні та що «пророкують» експерти українській економіці після відкриття ринку землі, розбирався LegalHub.

Як відомо, 13 листопада 2019 року Парламент прийняв у першому читанні законопроєкт про обіг земель сільськогосподарського призначення №2278-10. На сьогодні до документу внесли понад чотири тисячі правок. Основні з яких – продаж землі іноземцям, фіксована вартість землі та ліміт на гектари в одні руки.

Земельні права: хто купуватиме

Згідно останнього варіанту тексту документу купувати землю сільськогосподарського призначення зможуть:

• громадяни України;
• юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади;
• територіальні громади;
• держава.

Крім того, банки також зможуть отримати сільгоспземлю, але лише як предмет застави. Розпоряджатися землею фінустанови зможуть лише через два роки, після надбання права власності.

Разом з тим, згідно документу іноземці матимуть можливість купувати українську землю сільськогосподарського призначення лише після проведення референдуму.  Так само, до проведення референдуму, особам без українського громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у капіталі, акції, паї чи членство у юрособах, що володіють землею.

«Поряд з цим іноземці та іноземні компанії як працювали, так і працюватимуть в українському аграрному секторі. Мова йде лише про обмеження щодо купівлі землі», – пояснив уповноважений президента з аграрних питань Роман Лещенко.

На думку міністра економіки України Тимофія Милованова, відсутність можливості для іноземців купувати українську землю у власніть буде грати проти продавців», адже конкуренція буде суттєво меншою.

Експерти з інвестиційних ринків частково розділяють думку урядовця. Мовляв, земля – це вигідний інструмент для інвестицій.

«Міжнародні інвестори самі захочуть вкладати кошти в землю сільськогосподарського призначення, адже земля – це завжди вигідні інвестиції. Зменшення іноземних гравців на ринку землі України дійсно може мати негативний вплив на українську економіку. Конкуренція, особливо на міжнародному рівні, завжди стимулює будь-яку сферу бізнесу до розвитку. Безумовно, відкриття ринку землі буде мати позитивний ефект як для української економіки в цілому, так і для інвесторів зокрема. Однак, ключовою умовою в даному питанні є компетентна та неупереджена оцінка поточного стану сільського сподарських земель, їх інвентаризація, проведення аудиту в Держгеокадастрі та інших компетентних органах. Це має бути комплексний та злагоджений процес, тільки у такому випадку можна розраховувати на приплив інвестицій та адекватну реакцію суспільства на відкриття ринку землі в Україні», – пояснює міжнародний інвестор та засновник SPANG Capital Олександр Пан.

Позбавлений права на землю

Навіть, якщо на референдумі українці «пустять» іноземців на ринок землі, то все одно всіх обмежень з нерезидентів це не знімає.

Законопроект забороняє купувати землю як «до» так і «після» референдуму:

• юридичні особи, кінцевими бенефіціарами яких є не громадяни України, не зможуть придбати землю ближче 50 км від кордону;
• юридичні особи, учасниками, акціонерами чи бенефіціарами яких є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором;
• особами, які належать або належали до терористичних організацій;
• юридичні особи, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є іноземні держави;
• юридичні особи, бенефіціара у яких неможливо встановити;
• юридичні особи, бенефіціарні власники (контролери) яких зареєстровані в офшорних зонах;
• фізичні та юридичні особи, щодо яких застосовані санкції;
• юридичні особи, що перебувають під контролем фізичних та юридичних осіб, зареєстровані у державах, включені Міжнародною групою з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.

Заборонено також продавати земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованих територіях. Проте їх можна залишати у спадок.

Якщо ж особа якій закон забороняє купувати землю у будь якому випаду набула право власності на землю (через спадок чи договір дарування), вона має продати її впродовж року.

Ліміт в одні руки

Законопроект передбачає обмеження на володіння землею сільськогосподарського призначення як фізичною так і юридичною особами:

 «Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина не може перевищувати десяти тисяч гектарів. Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності юридичної особи (крім банків)не може перевищувати загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності усіх її учасників (членів, акціонерів), але не більше десяти тисяч гектарів», – йдеться у законопроекті.

Придбати землю сільськогосподарського призначення зможуть лише ті особи, які доведуть законність походження фінансів. Крім того, всі розрахунки будуть здійснюватися у безготівковій формі.

---