В судовому реєстрі з’явилася справа, в якій українець вперше відстояв своє право на розпорядження землею, посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини.

Про це повідомляє Опендатабот – сервіс моніторингу судового реєстру.

Українець вперше захистив своє право на обмін землею, посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини. Прокурору, який звертався з вимогою визнати обмін землі недійсним у зв’язку з мораторієм, було відмовлено.

Європейський суд визнав мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення таким, що порушує права людини. Це перший прецедент, коли спираючись на це рішення ЄСПЛ були захищені майнові права в українському суді.

Так, при вирішенні справи суд посилався на висновки Європейського суду з прав людини у справі Зеленчук і Цицюра проти України, статтю 14 Конституції України та норми цивільного і земельного законодавства України, які регулюють виниклі у справі правовідносини.

Нагадаємо, що 22 серпня Європейський суд прийняв рішення по справі «Зеленчук та Цицюра проти України», згідно з яким мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення був визнаний таким, що порушує права людини. Європейський суд постановив, що держава не забезпечила справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та майновими правами заявників.

Справа стосувалася скарги двох осіб (Зеленчука і Цицюри) на державну заборону продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, яка, за їх словами, порушила їх права на власність як власників таких ділянок.

ЄСПЛ зауважив, що після падіння Радянського Союзу Україна переважно роздавала земельні ділянки сільськогосподарського призначення особам, які раніше працювали в колгоспах, але запровадила передбачувану тимчасову заборону продажу таких земельних ділянок, відому як мораторій на землю.

Уряд стверджував, що захід перешкоджав зосередженню земельних ділянок в декількох руках, зупиняв збідніння населення сільської місцевості та надавав змогу переконатися, що земля залишалася оброблюваною.

Проте ЄСПЛ встановив, що держава не встановила справедливий баланс між загальними інтересами громади та правами власності заявників. Суд зазначив, що жодна інша держава Ради Європи не мала таку заборону і посилався на невідповідність підходу України до завершення мораторію. Було також незрозуміло, чому менш обмежувальний захід не був ефективним для досягнення тієї ж мети.

Ключовим фактором для виявлення ЄСПЛ порушення прав власності заявників було те, що Україна послідовно ставила мету надання дозволу на придбання та продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення після створення інфраструктури ринку. Проте, всупереч оголошеній меті початковий мораторій був продовжений декілька разів і зараз розглядається з усіма практичними цілями як невизначений, незважаючи на періодичні крайні строки для того, щоб законодавчий орган врегулював це питання, але ці строки не були виконані. Це свідчить про відсутність послідовності органів влади.

ЄСПЛ також наголосив, що справа стосувалася загальної законодавчої ситуації та не обмежувалася лише заявниками.

Суд постановив, що Україна повинна вжити відповідні законодавчі або інші заходи для забезпечення справедливого балансу між інтересами власників сільськогосподарських земель та суспільством взагалі.

Кабінет міністрів спочатку очікував ухвалення законопроекту про обіг земель сільськогосподарського призначення до кінця грудня 2016 року, проте Верховна Рада в кінці жовтня продовжила мораторій на продаж земель сільгосппризначення, введений в 2002 році, до 2018 року.

---