У Верховній Раді зареєстровано законопроект № 9456 “Про адміністративну процедуру”. Документ внесений Кабінетом Міністрів України.

Як зазначається, метою проекту Закону є забезпечення ефективного та якісного рівня законодавчої регламентації процедур зовнішньо-управлінської діяльності органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та інших суб’єктів, які законом уповноважені здійснювати владні управлінські функції, та захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у відносинах із державою.

Іншими словами – документом регламентовано процедуру відносин між органами влади та юридичними і фізичними особами.

Автори зауважують, що адміністративне законодавство України потребує радикального оновлення, результатом якого має стати запровадження нової ідеології функціонування органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та інших суб’єктів, які законом уповноважені здійснювати владні управлінські функції.

Зміст законопроекта

Розділ І “Загальні положення” проекту Закону закріплює основні принципи адміністративної процедури та механізми їх реалізації. Серед принципів:

• верховенство права;
• рівність учасників адміністративного провадження перед законом;
• використання повноважень з належною метою, обґрунтованості та визначеності;
• безсторонність (неупередженість) адміністративного органу;
• презумпція правомірності дій та вимог особи, та інші.

Розділом II проекту Закону визначається суб’єктний склад адміністративного провадження, їх права та обов’язки. Окремі глави визначають статус:

• адміністративного органу;
• склад та статус учасників адміністративного провадження (адресат (заявник, оскаржувач, особа, проти якої або стосовно якої ініційовано адміністративне провадження в інтересах суспільства), заінтересована особа);
• склад та статус осіб, які сприяють розгляду адміністративної справи (свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі).

Серед іншого, запропоновано врегулювати питання забезпечення неупередженості адміністративного органу, а також об’єктивності в діяльності осіб, які сприяють розгляду справи, а саме визначити підстави для їх можливих відводів.

Крім того, встановлено механізм правонаступництва в результаті припинення первинного адміністративного органу або внаслідок повного або часткового припинення його адміністративної компетенції. Відповідно до законопроекту, правонаступник зобов’язаний виконати усі зобов’язання перед фізичними/юридичними особами.

Розділом ІІІ проекту Закону запропоновано врегулювати питання документування адміністративного провадження, доказів, а також строків (порядку їх обчислення, поновлення та подовження).

Так, якщо законом не визначено граничний строк вирішення окремого виду справи, то справа за заявою вирішується:

• в найкоротші терміни, але не більше ніж 30 календарних днів після надходження заяви;
• у разі проведення слухання – в строк не більше 45 календарних днів після надходження заяви.

Також строк справи за заявою може бути продовжений не більше ніж на 15 календарних днів. Строк перегляду справи за скаргою не повинен перевищувати 30 календарних днів.

Розділом ІV проекту Закону пропонується визначити процедуру проведення адміністративного провадження.

Відповідно адміністративне провадження починається за заявою особи, за ініціативою адміністративного органу чи за скаргою особи про прийнятий адміністративний акт.

Заява може подаватися в усній або письмовій формі. Заявник може звернутися до адміністративного органу для вирішення двох і більше справ. У випадках, передбачених законом, до заяви додаються відповідні документи або їх копії.

Розгляду не підлягають анонімні заяви, заяви подані з одного й того ж питання, а також з питань, які були предметом судового розгляду або розглядаються в органах судової влади.

У Розілі V мова йде про адміністративний акт. Визначаються  умови правомірності адміністративного акта, а також випадки, коли адміністративний акт є нікчемним.

Розділ VI проекту Закону присвячений адміністративному оскарженню. Суб’єктом розгляду скарги є вищестоящий адміністративний орган або комісія з розгляду скарг, яка діє на громадських засадах.

Розділом VII проекту Закону визначається порядок відкликання або визнання акта недійсним, встановлюється можливість перегляду адміністративного акта за нововиявленими обставинами тощо.

Розділом VIІІ проекту Закону встановлюється порядок виконання адміністративного акта.

Прийняти не можна відкласти

Законопроект про адміністративну процедуру має майже 20-річну історію в Україні. Робота над проектом Закону “Про адміністративну процедуру” розпочалася ще у 1998 році. У січні 2018 при Міністерстві юстиції України створено оновлену робочу групу з його доопрацювання.

Як зазначав портал Центра політико-правових реформ, закон є важливим для України, адже різні міністерства, служби, органи місцевого самоврядування тощо приймають рішення за різними процедурними порядками.

Грегор Вірант, екс-міністр державного управління Словенії та ключовий експерт проекту «Підтримка комплексної реформи державного управління в Україні (EU4PAR)», пояснив в чому ключова необхідність прийняття Закону про адмінпроцедуру. Часто органи публічної адміністрації приймають рішення щодо прав та обов’язків громадян і бізнесу. Це може бути видача паспорту, інспекційна перевірка, видача будівельних дозволів на проекти вартістю мільйони доларів США тощо. В ЄС, для забезпечення законних рішень та ефективного захисту прав громадян та юридичних осіб, застосовуються принципи адміністративного судочинства. Сторони повинні мати право звернутися до вищої адміністративної інстанції та домагатися судової перевірки адміністративних дій.

Країни-члени ЄС вже давно кодифікували принципи та правила у законах про адміністративну процедуру. 

“Україна не має подібної кодифікації. Також важливо, що відсутність належного процесу в адміністративній процедурі – це широкі можливості для корупції. ЄС рішуче підтримує прийняття Закону та включив його до індикаторів для бюджетної підтримки реформи державного управління.”, – наголосив Грегор Вірант.

Основні положення редакції законопроекту про адмінпроцедуру за 2014-2015 роки залишаються підтвердженими в тексті. Саме редакція законопроекту 2014-2015 років отримала позитивний висновок Програми SIGMA, метою якої є надання допомоги країнам Центральної та Східної Європи з модернізації їх систем держуправління.

---