Минулої суботи завершився тренінг для власників і керівників служб безпеки підприємств, що проводився АО Juscutum.

Один з модулів включив у себе питання актуальних загроз для бізнесу зі сторони кримінального переслідування. Адвокати розповідали про напрямки роботи, які цікавлять правоохоронні органи протягом останніх років. Проговорили з учасниками тренінгу останні зміни, яких зазнало кримінальне та кримінальне процесуальне законодавство у 2017-2018 роках. На прикладах з власного досвіду пояснили, якими мають бути тактичні дії працівників компанії у разі, якщо діяльністю їх організації зацікавилися люди у формі. А також обсудили інші, не менш важливі для бізнесу, теми.

Крім тактичних порад, учасникам тренінгу розповіли й про новели законодавства та застосування їх на практиці.

Зокрема, згадали про Закон України № 2548-VIII «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування» (він же славнозвісний Закон «МаскиШоуСтоп-2»).

Нагадаємо, що підставою для його прийняття слугував саме перший Закон «МаскиШоуСтоп».

Тоді, презентуючи документ, Олена Сукманова зазначила, що «всі розслідування, які будуть  проводитися правоохоронними органами, відбуватимуться в абсолютно інших умовах і забезпечать захист інтересів підприємців».

Для моніторингу та узагальнення відомостей про порушення правоохоронними органами прав та законних інтересів осіб було створено відповідну Міжвідомчу комісію під керівництвом прем’єр-міністра Володимира Гройсмана.

Але норми Закону «МаскиШоуСтоп» виявилися недосконалими і невдовзі одна за одною бізнес почав напрявляти скарги до зазначеної Комісії, у яких зазначав про порушення своїх прав та невиконання деякими державними органами вимог нового Закону.

Власне, це і стало поштовхом для розробки і прийняття чергового Закону «МаскиШоуСтоп-2».

Отже, під час тренінгу спікери Дмитро Онученко та Олександр Горобець розповіли, зокрема,  про можливість стягнути грошову компенсацію за незаконні дії слідчого чи прокурора. 

Стягнення державою шкоди в якості регресу зі слідчих органів, які допустили порушення, здійснюється на підставі:

• обвинувального вироку суду, який набрав законної сили,
• або дисциплінарного проступку, незалежно від спливу строків застосування та дії дисциплінарного стягнення.

Разом з тим, адвокати зазначили, що практикою адвокатського середовища і без норм нового закону були вироблені певні механізми, які дозволяли, з одного боку, підтвердити факт незаконних дій або бездіяльності слідчого або прокурора, а потім ініціювати зазначене дисциплінарне провадження.

Однак, прийнятий Закон закріпив факт дисциплінарного проступку як підставу, завдяки якій можна ініціювати процедуру стягнення шкоди.

Разом з тим, якщо говорити про шкоду, яку було спричинено майну підприємства в результаті, наприклад, обшуку, адвокати радять обов’язково зазначати відповідні факти у протоколі проведення обшуку. Після того, як слідча дія відбулася, необхідно викликати поліцію та ініціювати внесення інформації в ЄРДР. Важливо фіксувати порушення з самого початку, а не пост-фактум.

Зокрема, адвокат, який знаходиться на місці проведення обшуку і бачить факт незаконного переслідування бізнесу, повинен зупинитися на двох аспектах:

• яка нанесена шкода;
• та на самому механізмі незаконного переслідування – спотворення фактів слідчим, дослідження ним доказів не в повній мірі, упереджене ведення слідства.

“Існують моменти, коли достовірно обрахувати завдану шкоду неможливо. Таке трапляється, коли, наприклад, в наслідок незаконних арештів активів зупинилася діяльність компанії, але через відсутність системного бухгалтерського обліку клієнта неможливо послатися на конкретні втрати”, – зауважує Дмитро Онученко.

– Чи є реальні механізми фіксування фактів незаконного арешту активів?

– Вони є, але повинен бути порядок в бізнесі. Можна провести оцінку втрачених активів. Можна отримати претензії, або самому пред’явити претензії по тих договорах, які неможливо виконати внаслідок незаконного переслідування компанії. І потім “зв’язати” це експертною оцінкою, – відповідає Дмитро.

Адвокати також зазначають, що в Законі не йде мова щодо порогу матеріальної шкоди.

Як зафіксувати суму збитків за невиконання договору?

Зазвичай виходять з претензії контрагента, який не отримав послугу.

Розкриваючи питання, Олександр Горобець також навів практичний приклад, коли спричинена шкода виразилася в біткоїнах. В тій ситуації адвокатам вдалося довести слідчому судді, що він має ухвалити рішення про зобов’язання НАБУ внести до ЄРДР інформацію про перевищення меж службовими особами СБУ.

“Ми зайшли експертів, які з урахуванням коливань курсу біткоїна визначили суму збитків у гривневому еквіваленті на момент спричинення шкоди», – розповів Олександр. – Алгоритм дій однаковий для всіх: фіксація порушення, підтвердження вартості нанесеної шкоди, звернення до компетентних органів.”

У випадку наявності шкоди, спричиненої зупиненням виконання контрактів, а також неможливістю виконати зобов’язання, передбачені умовами господарського договору, ніхто не позбавляє права вашого контрагента звернутися до компанії для того, щоб стягнути шкоду, кажуть юристи. Ще один варіант –  актом з проведення взаємних розрахунків підтвердити факт невиконання або наявності шкоди.

Що робити, якщо слідчий під час обшуку вилучив оригінали первинної документації?

Зазначити шкоду в результаті вилучення оригіналів документів досить складно, проте помітною така шкода стане в наслідок невиконання контрактів, як зазначалося вище. Або коли до вас завітають контролюючі органи і за результатами такого візиту ви отримаєте податкове повідомлення-рішення.

“В даному випадку відеозйомка фіксує лише процедуру проведення обшуку, а також дії певних осіб. Тому факт вилучення документів та їх реквізити (щодо кожного) зазначайте в описовій частині, а також у зауваженнях та додатках до протоколу слідчої дії”, – зауважив Олександр Горобець.

Якщо ми говоримо про утиск бізнесу, ми повинні пам’ятати й про бізнес-омбудсмена, а норми Закону дають ще більше підстав звернутися о нього, зауважив адвокат.

Клопотання про застосування строків досудового розслідування і закриття кримінального провадження

Зазвичай, тиск здійснюється на підставі відкритих кримінальних проваджень.

І друга частина Закону стосується саме права осіб (прав і обов’язків яких стосується зазначене кримінальне провадження) подавати клопотання про застосування строків досудового розслідування і закриття кримінального провадження на підставі зазначеної скарги.

– Чи розповсюджується зазначена норма про права третіх осіб, права та обов’язки яких обмежуються, на закриття старих кримінальних проваджень?

– Зазначені норми, нажаль, розповсюджуються тільки на ті провадження, які відкриті після 16 березня цього року, – відповідає Олександр. – Складається така практика, що треті особи, які зазнають тиск від кримінального провадження, мають право подавати клопотання та скарги про застосування строків на підставі статті 219 КПК тільки відносно тих проваджень, які відкриті в цьому році після набуття чинності змін до відповідного кодексу.

Що потрібно знати керівнику служби безпеки в ситуації, коли в компанію завітали з обшуком?

За будь-яких обставин повноваження жодного з працівників підприємства не припиняються. Відповідно керівник служби безпеки має забезпечити максимально робочу обстановку. І ще – слідкувати, аби обшуком не керував, наприклад, головний бухгалтер чи хтось інший з працівників.

Крім спокою персоналу, завдання керівника служби безпеки підприємства – заспокоїти “гостей” і показати готовність йти на контакт (відчиняти двері тощо). Це дозволить уникнути зайвих суперечок і збитків.

Що стосується адвоката – бажано, щоб його знав не тільки керівник СБ, але й персонал підприємства, аби за необхідності повідомити про проведення слідчих дій.

“Коли отримуєте ухвалу про обшук, прямо на документі можна зазначити про необхідність забезпечення присутності адвоката”, – звертають увагу юристи.

Серед інших прикладів юристи також зупинилися на питанні проведення обшуку депозитарної скриньки.

Так, Дмитро Онученко зазначив, що в цьому випадку постанову про обшук ви не отримаєте. Адже ніхто не контролює що саме ви там зберігаєте і банки вважають, що всі вилучені звідти речі відноситься до банківської таємниці. Копія протоколу також вам не дістанеться.

Отже, підвів підсумок теми Дмитро, основними способами зупинення процесу, який генерує кошти є:

• Відносно майна і банківських рахунків – їх арешт, а також заборона права розпоряджатися майном за ухвалою суду.
• По відношенню до персоналу і організації роботи – звичайно, обшук.

– Чи можна працювати під тиском?

– Можна, якщо не панікувати, – запевняє Дмитро.

Після чого пояснює, здавалося б, прості речі:

– Не потрібно передчасно формувати позицію для захисту і не пояснюйте зайвого. Наприклад, в питаннях рахунків компанії, не треба розповідати хто з персоналу яку роль відіграє. І не забувайте про право зберігати мовчання – користуйтеся можливостями, передбаченими у статтях 18 КПК і 63 Конституції.

Нагадаємо, що якщо стаття 63 Конституції говорить про те, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом. То стаття 18 КПК говорить про те, що жодна особа не може бути примушена давати пояснення та показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.

По завершенню тренінгу його учасники відмітили, що наразі це єдина платформа, яка дозволяє не тільки слухати, а й активно брати участь: озвучувати запити і отримувати на них відповіді, ініціювати обговорення проблемних питань і почути думку колег та спікерів. У той же час, такий захід є формою діалогу співвласників бізнесу, служб безпеки та певного кола експертів, де кожен може донести свою точку зору і отримати кваліфіковану пораду щодо особливостей роботи.

“Наша місія – створити соціальне бізнес-середовище, орієнтоване на обмін знаннями, досвідом та ідеями. Суть проекту – наш внесок у розвиток бізнесу через призму підвищення рівня служби корпоративної безпеки”, – зазначив організатор заходу Віктор Шульга, юрист Практики безпеки бізнесу АО Juscutum.

Також він додав, що на сьогоднішній день у бізнеса є потреба у висококваліфікованих керівниках служби безпеки. І у АО Juscutum готові цьому сприяти.

---