Вчора ми повідомили вам, що Петро Порошенко підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування». Як запевнив Президент, за неправомірне переслідування бізнесу винні згідно закону будуть нестимуть персональну відповідальність, в тому числі і матеріальну.

А сьогодні AIN.UA оприлюднили думки юристів щодо практичного застосування норм нового документа.

Дмитро Гадомський, адвокат і головний виконавчий директор Axon Partners:
Закон вносить до Кримінального процесуального кодексу кілька змін.

Перша – персональна відповідальність слідчого, який допустив порушення.

Тобто, якщо поліція помилилася дверима, але зрозуміла це тільки після того, як сокирою вирубала двері, власник дверей зможе стягнути зі слідчого завдані збитки.

Якщо доведе, що двері є його власністю і були справними на момент, коли прийшла поліція. Ну і, звичайно ж, власник дверей спочатку повинен переконатися, що слідчий отримав дисциплінарне стягнення або вирок суду за пошкоджені двері.

Друга зміна: учасник провадження зможе вимагати закрити нарешті кримінальне провадження. Справа в тому, що ніхто особливо не хоче закривати кримінальні виробництва – прокурор тицяє пальцем у бік слідчого, слідчий в сторону суду, а суд в сторону прокурора. По-перше, це  додаткові фізичні і трохи інтелектуальні зусилля. По-друге, за незакриття провадження ніхто не буде сваритися. По-третє, за закриття – так, можуть насварити.

Тепер компанія, до якої поліція колись давно зайшла в гості перевірити, скажімо, ліцензійний софт “Касперського”, зможе вимагати закрити кримінальне провадження. Зменшить це кількість зважених і нікому не потрібних кримінальних проваджень? На цю тему є анекдот, ви його знаєте: у хлопця на Троєщині віджали телефон, він лежить обличчям у сніг і бачить лом. Кричить до “гопників”: “ну все, вам капець!”. Але виявляється, що лом вмерзнув у лід…

Андрій Слюсар, юрист ЮФ «Василь Кисіль і Партнери»:
Так званий закон «Маски-шоу стоп – 2» вносить дві групи змін.

Перша група розширює права осіб, щодо яких здійснюються процесуальні дії, і які не є сторонами кримінального провадження (в першу чергу, представників бізнесу). Їм надано:

• право вимагати закриття провадження, якщо раніше за аналогічним фактом вже проводилося розслідування та провадження було закрито – зміна спрямована на перешкоджання практиці неодноразового початку повторних розслідувань одних і тих же подій;
• право вимагати закриття провадження, якщо в ньому нікому не оголошено про підозру, а терміни розслідування вийшли.

Друга група змін стосується відшкодування заподіяної неправомірними діями правоохоронців шкоди.

Відтепер право вимагати відшкодування збитків виникає після кожного випадку задоволення суддями скарг на рішення, дії або бездіяльність правоохоронців.

Крім того, держава після відшкодування такої шкоди отримала можливість зворотного стягнення до конкретного правоохоронця, який її викликав, в разі встановлення в його діях ознак навіть дисциплінарного проступку.

Завдані учасникам кримінального судочинства збиток відшкодовує держава на підставі відповідного рішення суду.

Існує ризик, що така редакція закону може ускладнити подальше стягнення державою з прокурорів коштів, компенсованих за їх неправомірні дії.

Слідчий суддя може скасувати рішення або зобов’язати до дій, однак у нього відсутні повноваження визнати дії слідчого або прокурора незаконними або такими, що порушують права осіб. Це може паралізувати залучення прокурорів до дисциплінарної відповідальності, оскільки Закон України «Про прокуратуру» прямо встановлює, що підставою для дисциплінарного провадження є встановлення судом зазначених вище фактів.

Підставою для обшуку компаній завжди є постанова слідчого судді – свавілля співробітників правоохоронних органів може виявлятися не в самому факті обшуку, а в його ініціювання при відсутності законних підстав (і якраз роль суддів полягає у відхиленні таких клопотань), а також методи його проведення.

У попередній версії закону «Маски-шоу стоп» компаніям були надані додаткові гарантії і засоби боротьби зі свавіллям, а саме:

• обов’язок правоохоронних органів і право сторони захисту фіксувати проведення обшуку за допомогою звуко- і відеофіксуючих технічних засобів;
• обов’язок сторони обвинувачення обґрунтовувати необхідність вилучення оригіналів документів або їх копій;
• заборона вилучення електронних інформаційних систем і обов’язок сторони обвинувачення робити копії необхідної інформації без вилучення техніки, на якій вона зберігається, із залученням спеціаліста;
• право особи, в житлі чи іншому володінні якої проводиться обшук, користуватися правовою допомогою адвоката на будь-якій стадії його проведення та обов’язок слідчого або прокурора допустити такого адвоката на будь-якому етапі проведення обшуку;
• неприпустимість доказів, отриманих в результаті обшуку, до якого не був допущений адвокат, або дозвіл на який було надано суддею без повної технічної фіксації судового засідання.
  У новій же версії закон не передбачає ніяких додаткових гарантів при проведенні обшуків.