21 липня 2020 року Верховна Рада України (ВРУ) прийняла у першому читанні президентський проєкт закону про “інвестиційних нянь”. Першою інвестиційною нянею вже став заступник голови Офісу президента (ОП) Ігор Жоква. Він допомагає канадській гірничорудній компанії Black Iron.

Законопроєкт “Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями” №3760 передбачає спрощення процесу інвестицій для великих інвесторів. Проєкт закону пропонує звільнення від сплати певних імпортних мит в межах 30% від вартості проєкту протягом десяти років, звільнення від сплати податку на прибуток та інші пільги. 

LegalHub.online розбирався, як працюватиме закон в Україні, та що важливіше для інвестора: факт наявності інвестняні, чи податкові преференції?

Хто така інвестиційна няня?

“Інвестиційна няня” – це персональний менеджер, якого нададуть будь-якому інвестору, що інвестує щонайменше $30 млн в економіку України, та створить мінімум 150 нових робочих місць. Менеджер буде вирішувати проблеми бізнесу, буде володіти 5 мовами, та буде доступний 24 години на добу.

Експрем’єр Олексій Гончарук під час Українського сніданку в Давосі додав, що менеджера зможуть отримати не тільки нові інвестори, а й ті, що вже працюють в Україні. Міністр економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофій Милованов розповів, що великі інвестори і уряд будуть співпрацювати на базі Державного агентстві залучення інвестицій UkraineInvest і Наглядової інвестиційної ради.

Наглядову раду очолив екс-голова уряду Аджарії Леван Варшоломідзе, заступником голови став Алекса Чопівський. Ще до її складу увійшли керівник Американської торгової палати Андрій Гундер, виконавчий директор Європейської бізнес асоціації (ЄБА) Анна Дерев’янко, заступниця голови Офісу Президента (ОП) Юлія Ковалів та голова правління CASES International Сергій Цивкач.

Кандидатів на посаду “інвестиційної няні” шукають серед працівників приватного сектору, з великих консалтингових та юридичних фірм та зі сфери готельного бізнесу. За словами Члену наглядової ради Офісу із залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest Данила Білака, інвестиційними нянями повинні бути люди, які розуміють, що таке послуги, що таке клієнти, що таке споживачі і як правильно до них ставитися.

Як закон захистить іноземців?

Згідно з порівняльною таблицею проєкту закону, іноземні інвестори мають право на відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду і моральну шкоду, завданих хм внаслідок дій, бездіяльності, або неналежного виконання органами України своїх обов’язків стосовно інвестора, чи підприємства з іноземними інвестиціями.

Відшкодуванню не підлягає упущена вигода інвестора за спец. інвестиційним договором, у зв’язку із невиконанням, або неналежним виконанням державою в особі Кабінету Міністрів та (або) органом місцевого самоврядування. Йдеться про випадок, якщо такий орган ж стороною спеціального інвестдоговору зобов’язань за таким договором.

Усі понесені витрати інвесторів повинні бути відшкодовані на основі поточних ринкових цін, та обгрунтованої оцінки аудиторів, чи аудиторських фірм.

Якщо інвестор припинить свою діяльність, він має право на повернення своїх інвестицій у сумі фактичного внеску протягом шести місяців.

Корупція, чи зелене світло для інвесторів?

У мережі дискутують стосовно можливого прийняття законопроєкту. Дехто вважає, що для іноземних інвесторів це негативний сигнал, оскільки інвестиційні няні призведуть до корупції. Законопроєкт може відлякати інвесторів, бо він був звернений на вузьке коло інвесторів. Проте 20 травня цього року, Президент Володимир Зеленський змінив умови проєкту та знизив плановану мінімальну суму інвестицій для отримання “няні” з $100 млн до $30 млн.

Ще однією темою для суперечок стали питання, чому у проєкті закону йшлось тільки про іноземних інвесторів. Проте сьогодні в основній концепції законопроєкту такої дискримінації вже немає. У відповідь на це вибухнули нові суперечки: інвестняня може не привабити іноземні інвестиції, бо надаватиме поблажки олігархам України.

Накаляє ситуацію погіршення індексу інвестиційної привабливості України. За даними ЄБА, у першій половині 2020 року він склав 2,51 балів з 5-ти можливих та продовжує перебувати у негативній площині. 62% опитаних вважають поточний інвестиційний клімат несприятливим.

Наразі в Україні реалізується небагато інвестиційних проєктів, а інвестори віддають перевагу іншим європейським країнам. Їх досі відлякує коруація.

Як повідомив адвокат Тимур Михайлов у коментарі для LegalHub.online, до факторів, які знижують інвестпривабливість України відносяться військові дії, відсутність гарантій права власності, відсутність верховенства права, застаріле трудове законодавство.

“Успішна реалізація ініціативи «інвестиційної няні» звісно певним чином зменшить очікування ризиків у іноземних інвесторів. Тим не менш навряд наявність цього інституту радикально збільшить інвестиційну привабливість”.

Конкуренція з Європою

За даними пояснювальної записки до законопроєкту, значного нарощення обсягу інвестицій в економіку України протягом останніх років не відбулось. У 2017 році надходження прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) склали $2,5 млрд, у 2018 році – $2,9 млрд та $2,5 млрд – у 2019 році. Варто зазначити, що протягом останніх 15 років в Україні було реалізовано лише 16 інвестиційних проєктів вартістю понад $500 млн, з яких понад дві третини були сировинно-орієнтованими чи направленими на внутрішній ринок, тоді як лише один проект був спрямований на формування доданої вартості. З 2011 року не було реалізовано жодного значного інвестиційного проєкту в індустріях з високою доданою вартістю (машинобудування, хімічна промисловість, електроніка тощо), а частка таких проєктів серед загального обсягу прямих іноземних інвестицій склала приблизно 8–13% ($6,3 млрд).

Водночас обсяг прямих іноземних інвестицій, що надійшли до країн-конкурентів України, був значно більшим. Наприклад, лише у 2017 році до Польщі надійшло $9,2 млрд, до Чехії – $9,5 млрд, до Угорщини – $3,2 млрд. У 2018 році до Польщі надійшло $11,5 млрд, до Чехії – $9,4 млрд, до Угорщини – $6,3 млрд.

Відтак, інвестори віддають перевагу “знайомим” ринкам Польщі, Чехії, Угорщини, Словаччини, Литви, Болгарії, Румунії та інших країн регіону, що мають більш передбачуване бізнес-середовище та привабливіші умови для інвесторів. Порівняно з цими країнами Україна має суттєво гіршу конкурентну позицію.

“У пояснювальній записці авторами проекту закону зазначені приклади Польщі, Чехії, Угорщини як конкурентів України в залученні інвестицій. Отже, податкові системи цих країн конкурують з нашою, і наразі перевага не на нашому боці”, – коментує Тимур Михайлов.

Згідно з «Інвестиційною доповіддю 2019» від Європейського Інвестиційного Банку (ЄІБ), європейські фірми песимістично ставляться до економічної перспективи. Європейські інвестиції в боротьбу з кліматичними змінами – нижче, ніж в ключових економіках, таких як США і Китай. Інфраструктурні інвестиції застигли на рівні 1,6 відсотка від ВНП Євросоюзу. Це є найнижчим показником за останні 15 років.

Проте, у Польщі вже ввели податок на розподілений прибуток, та є знижена ставка ПДВ на діяльність з будівництва. А Німеччина регламентує, яким чином платник податків може захистити свою діяльність від держави. Якщо платник подасть позов проти держави і виграє, держава має взяти на себе всі витрати.

На думку експерта, за таких обставин, Україні треба підвищувати складову прибутку. Важливо: податкова система України є досить привабливою для фізичних осіб (єдиний податок), але має завищені ставки для юридичних осіб. Через це більшість компаній вимушені викривлювати свою звітність з метою зменшення податкового навантаження. Введення податку на виведений капітал та зменшення ставки ПДВ могло б змінити цю ситуацію.

“Можна зробити припущення, що складова ризику суб’єктивно скоріше за все вагоміша для інвесторів, адже ЗМІ більше пишуть саме про війну, дефолт, рейдерство та ін., а не про зменшення податків чи вдале IPO.

Тому законопроєкт про «інвестиційну няню» корисний та необхідний, але для радикального збільшення конкурентоздатності України у залученні іноземних інвестицій треба в тому числі і змінювати податкову систему”, – розповідає Тимур Михайлов.

За словами експерта зміна податкової системи виключено для іноземних інвесторів призведе лише до виникнення «схем», коли насправді українські підприємці чи олігархи будуть здійснювати фіктивні іноземні інвестиції для користування податковим пільгами. Ще, змінювати податкову систему має сенс і для активізації попиту на внутрішньому ринку.

“Радикальне підвищення конкурентоздатності України у залученні іноземних інвестицій може відбутись у разі застосування комплексного підходу: зі зменшенням ризиків, наприклад через судову реформу та «інвестиційну няню», так і збільшення прибутковості. При цьому треба враховувати стратегії країн-конкурентів, та не забувати про маркетинг – тобто доведення нових конкурентних переваг економіки України до потенційних іноземних інвесторів”, – розповідає він.

---