Шість відсотків Нацбанку: як облікова ставка допомагає країні пережити кризу

Фото: Flickr

Із 12 червня, Правління Національного банку України ухвалило рішення знизити облікову ставку з 8% до 6% річних. У липні облікову ставку залишили на тому ж рівні. Наразі це найнижчий рівень облікової ставки за всю історію незалежної України.

LegalHub розбирався, як це впливає на макроекономіку країни, та чи допоможе таке рішення пережити кризу.

На що впливає облікова ставка?

Коли у державі посилюється інфляція та рівень економічної кризи, НБУ повинен вживати заходи для стабілізації ситуації. Регулятор підвищує облікову ставку та проводить жорстку монетарну політику: ціна на гроші зростає і кредитування стає більш ризикованим. При високій обліковій ставці умови кредитування у банках стають більш дорогими, відповідно їх послугами користується менше клієнтів.

Проте, висока облікова ставка стимулює населення копити гроші, а не витрачати їх. Відповідно попит на товари скорочується і інфляція сповільнюється. Це лежить в основі інфляційного таргетування, таким методом стримання інфляції користуються 40 світових центробанків. Зниження ставки, відповідно, це сигнал уповільнення інфляції та стабілізації нацвалюти.

Зниження облікової ставки має розігнати інфляцію до діапазону в 5% ± 1. Цей показник Нацбанк поставив у якості середньострокової мети у 2015 році.

Що далі планує Нацбанк?

“Для закріплення ставок на однознаковом рівні учасники фінансових ринків повинні бути впевнені в послідовній економічній політиці і розумному балансі між стримуванням інфляції та монетарному стимулюванні”, – розповіли у НБУ.

Як повідомив голова НБУ Кирило Шевченко, планується, що облікова ставка залишиться на рівні 6% до кінця цього року. Рішення про її зміну прийматимуть спираючись на інфляційні ризики та темпи відновлення економіки. Проте облікову ставку регулятор триматиме стабільною.

Облікова ставка на рівні 6% породжує монетарне стимулювання та імпульс для відновлення економіки.

“Попередні зниження облікової ставки ще не повністю відобразилися у вартості ресурсів на фінансових ринках. Банки продовжують знижувати відсотки за кредитами та депозитами. Для закріплення ставок на однознаковому рівні учасники фінансових ринків мають бути впевненими в послідовній економічній політиці і розумному балансі між стриманням інфляції та монетарним стимулюванням”, – розповів він.

За словами заступника голови НБУ Дмитра Сологуба, регулятор може знизити облікову ставку тільки у випадку утримання інфляції у діапазоні 4-6%.

Але вцілому, Нацбанк не бачить необхідності в додаткових стимулах економіки. НБУ опублікував прогноз облікової ставки до кінця 2022 року, і там не планують опускати ставку нижче 6%. В середині 2021 можливе підвищення на 0,5 процентних пункти. Приблизно на такому ж рівні ставка залишиться ще на півтора року.

Що кажуть експерти?

Bank of America спрогнозував облікову ставку на рівні 6%. Відомство додало, що ймовірно НБУ завершить цикл пом’якшення монетарної політики. Проте аналітики BofA, що у грошово-кредитної політики України наразі багато ризиків, у тому числі можливе внесення поправок в закон про Національне антикорупційне бюро.

Разом з цим, через нещодавню відставку голови Нацбанку Якова Смолія, аналітики агентства J.P. Morgan прогнозують збереження облікової ставки на рівні 6%, без можливості її зниження. Експерти наголошують, що саме відставка Смолія привнесла ризики у прогноз, а ще підвищує невизначеність політики та ставить під сумнів пріоритети політики президента і його команди.

Міністр економіки Ігор Петрашко назвав зниження облікової ставки до 6% позитивним, але запізним кроком для української економіки. За його словами, знижувати облікову ставку потрібно було півроку тому.

“Я вважаю, що потрібно далі знижувати облікову ставку. Не бачу проблем, якщо у нас облікова ставка буде нижче, ніж інфляція”, – додав він.

Проте перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова резюмувала, що не може бути, щоб була висока інфляція та низькі ставки.

“Це суперечить всьому, що ми робили до цього протягом шести років. Наше завдання – захистити громадян від знецінення їх заощаджень, а не наразити їх на інфляційний податок”, – наголосила вона.

Цього року НБУ буде проводити ще три монетарних засідання: у вересні, листопаді та грудні. Чекатимемо, як економіка країни та інфляція буде змінюватись в умовах поточної пандемії, та подивимось, чи дійсно позитивно на це вплине історично низька облікова ставка&