Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк на своїй сторінці у Facebook зазначив, що в міністерстві проаналізовано «можливі ризики, які несе для аграрної галузі ескалація конфлікту в Азовському морі та зумовлений нею режим ВС у 10 областях».

Разом з цим, Мартинюк звернув увагу на те, що відповідні прогнози є попередніми і складові будуть змінюватися відповідно до розвитку ситуації.

Отже, прогнозується наступне:

Основний блок – для рибної галузі

Зі слів Максима Мартинюка, Азовське море генерує більшу частину вилову і це вимагає збереження стабільного і зрозумілого режиму риболовства в його водах.Станом на вчорашній день рибалкам було рекомендовано в якості застережного заходу повернутися в порт, жодних юридичних чи фактичних обмежень до них не застосовувалось.

Ступінь ризику: не визначений.

Повторення агресивних дій в Керченській протоці

В зв’язку із напруженою ситуацією в Приазов’ї та непередбачуваними діями РФ, обсяги перевалки через порти Бердянськ та Маріуполь можуть бути вимушено скорочені, зазначає перший заступник міністра. А потоки перенаправлені в порти Одеси.

Ступінь впливу: середній.

“В минулому році через порти Азова було експортовано біля 5% від загального експорту зерна. Це багато, але період надвисокої місячної інтенсивності експорту в цьому сезоні ми уже проходимо, тож навіть враховуючи певні нюанси роботи Укрзалізниці, великих проблем від можливої концентрації експортних потоків ми не очікуємо. Місяць тому було б набагато складніше”, – зазначив Мартинюк.

Загально-транспортні

Режим воєнного стану охоплює всі портові області і може позначитися на роботі експортної інфраструктури (це лише припущення, оскільки зараз робота йде безперебійно). Крім того, з’являється фактор непереборного впливу – «військова потреба», якій буде підкорюватись транспорт, зокрема пріоритет у постачанні вагонів, подачі тяги тощо буде у військових вантажів. Відтак ступінь впливу: залежатиме від злагодженої роботи транспортної інфраструктури.

Юридичні, пов’язані із виконанням зовнішніх контрактів та визначенням форс-мажору

Юристи сходяться на думці, що застосування форс-мажору в разі ВС є імперативним, каже Максим Мартинюк, але практика залежить від того, як був цей пункт виписаний в конкретному контракті.

Ступінь впливу: середній.

“Ніхто із свідомих гравців ним не зловживатиме, оскільки на кону репутація і компанії, і країни в цілому як надійного постачальника. Станом на вчорашній вечір відвантаження відбувалися в штатному режимі. Крім того, навіть статус «Force Majeure» не скасовує контракт, а лише зміщує строки виконання зобов’язань по ньому”, – додав перший заступник.

Глобальні цінові

Власне, не ризик в прямому розумінні, але можливість коливань цін як реакція на ескалацію конфлікту – аспект, який треба врахувати.

Ступінь впливу: мінімальний.

Як зазначив Максим Мартинюк, на вчорашній біржовій сесії коливання ціни на пшеницю були в межах 1%, сьогоднішня сесія буде більш показова, але навряд чи суттєво інша.

Зростання ціни фрахту

Можливе, але в незначному обсязі і точно не в короткостроковій перспективі, оскільки судна фрахтуються із великим часовим лагом. В Мінагрополітики сподіваються, що через місяць фактор «воєнного стану» уже не буде актуальним.

Зростання страхових премій

Аргументи ті самі, що й пунктом вище. Страхові компанії найімовірніше закладуть додаткові ризики при страхуванні операцій в портах Азовського моря.

Оскільки соціальний аспект є найважливішим, Мартинюк окремо виніс тезу про те, що ризики продовольчого характеру для внутрішнього ринку, зокрема для 10 областей із воєнного стану, відсутні. Пропозиція основних продуктів харчування значно перевищує прогнозований попит, а більшість областей, в яких введено ВС, є профіцитними, додав він.

Також перший заступник міністра зазначив, що Мінагрополітики готове долучитися до вирішення всіх питань, що можуть виникнути у учасників ринку в зв’язку із введенням воєнного стану, так само як і будь-яких інших.

---