Як Закон про мову стосується здійснення правосуддя?

16 липня 2019 року в Україні набрав чинності Закон України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Вказаний Закон регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, на всій території України, в тому числі  і застосування державної мови в судочинстві.

Як зазначений Закон стосується здійснення правосуддя, розбирався й Піщанський районний суд Вінницької області:

В частині першій статті першій Закону зазначено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.

Відповідно до положень статті 14 Закону, у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України “Про судоустрій і статус суддів”. Суди ухвалюють рішення та оприлюднюють їх державною мовою у порядку, встановленому законом. Текст судового рішення складається з урахуванням стандартів державної мови.

Також у новому Законі міститься перелік  осіб, які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, серед них

  • судді, які обрані чи призначені відповідно до Конституції України та здійснюють правосуддя на професійній основі;
  • члени та дисциплінарні інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
  • члени Вищої ради правосуддя;
  • прокурори;
  • адвокати;
  • нотаріуси.

Новий Закон  надає кожній особі  право  звернутися до Уповноваженого  із захисту державної мови, інших органів, уповноважених здійснювати захист і контроль щодо застосування державної мови, зі скаргою про порушення вимог цього Закону та щодо усунення перешкод та обмежень у користуванні державною мовою.

Зокрема зі скаргою особа зможе звернутися якщо  у судовому процесі застосовувалася інша мова, ніж державна, крім випадків, визначених цим Законом та процесуальними кодексами або ж коли судове рішення було складено іншою мовою, ніж державна, або якщо особа вмотивовано вважає, що мова, якою складено таке рішення, не відповідає стандартам державної мови і це зроблено навмисно.