Юридичні школи майбутнього: які вони?

Artificial intelligence (AI), data mining, expert system software, genetic programming, machine learning, deep learning, neural networks and another modern computer technologies concepts. Brain representing artificial intelligence with printed circuit board (PCB) design.

Правильно обрана спеціальність та блискуча освіта, що навчить професії, може, без перебільшення, змінити хід вашого життя.

Цікаво, що навіть найавторитетніші ВУЗи світу, зокрема юридичині, намагаються розробити іноваційні рішення, напрямки, виховати лідерів думок та високопрофесійну команду, аби забезпечити якісний підхід у навчанні. Це стосується і невеликих юридичних факультетів та шкіл, котрі, борються за виживання та паралельно підвищують ефективність освіти.

Стан світової системи правосуддя, який можна назвати кризовим, достатньо сильно впливає на систему юридичної освіти.

Вона потребує докорінних змін – реформ на державному рівні, бо вже давно відомо, що навчальні програми застаріли. Парадокс, але недивлячись на величезну кількість студентів-юристів, дозволити собі класичну юридичну освіту (особливо у США) може не кожен. Так, юридична освіта коштує дорого та є складною, а якість знань, що викладають в університетах, змушує засумніватися у їхній актуальності та користі.

Співзасновник PatentBot, автор публікацій про legal tech для Forbes Валентин Півоваров спілкувався з кандидатом юридичних наук, гостьовим лектором та консультантом з іновацій Юридичної школи Українського католицького університету Денисом Івановим про головні риси юридичної школи майбутнього.

Президент “Law Schools Global League” Javier de Cendra запропонував універсальні рекомендації, які допоможуть університету стати лідером серед ВУЗів:

  1. Сприяння у формуванні мультикультурних академічних груп. Це допоможе розвинути soft skills серед студентів.
  2. Сприяння методам активного навчання. У такому випадку студенти взмозі самостійно контролювати процес свого навчання у групах, звертаючись до професора лише за необхідності. Це – так зване проектне навчання.
  3. Пошук можливостей колаборації зі світовими юридичними школами. Це повинно відбуватися не завдяки їхньому престижу, а грунтуючись на стратегії максимального залучення студентів до різноманітних правових систем і традицій.
  4. Пошук можливості стратегічного партнерства з іншими, не профільними, школами у галузі політичних наук, економіки, філософії, антропології та STEM. Так, студенти юридичних факультетів можуть слухати базові курси разом зі студентами з інших ВУЗів, аби продуктивно працювати над мультидисциплінарними проектами.
  5. Пошук співпраці з юридичними клініками, лабораторіями, інкубаторами та акселераторами, де студенти-юристи можуть практикуватися з підприємцями та запустити власний стартап.
  6. Потяг до стратегічної співпраці з юридичними компаніями, корпораціями та державними органами. Це забезпечить постійну актуальність навчальної програми та її відповідність ринковим реаліям.

Як зазначається, така стратегія розроблена та передбачена не лише для “заможних” юридичних шкіл – більшість рекомендацій можна реалізувати з мінімальними фінансовими витратами. Насправді, замість фінансів, потрібен сильний іноваційний та підприємницький дух з боку лідерів юридичних шкіл, адміністрації та викладачів.

Як вдосконалити юридичну освіту, використовуючи технології?

Для створення суспільства, де кожен відчуває себе захищеним, необхідно віднайти способи демократизації доступу до юридичної освіти.

Наприклад, у США отримати юридичну освіту в університеті може собі дозволити лише невелика частка американців. Навіть програми з заочною формою навчання зазвичай розраховані на чотири роки. Таким студентам потрібно присвятити науці кілька ночей на тиждень, аби добре засвоїти матеріал.

До того ж, значний відсоток населення проживає на величезній відстані від найближчої до них юридичної школи.

До прикладу, на Алясці просто не існує юридичних шкіл, акредитованих Американською асоціацією адвокатів. І лише по одній є у Монтані, Делавері, Гавайях, Вермонті, Неваді, Нью-Мексіко та деяких інших штатах.

Є думка, що вирішити цю проблему доможе онлайн-освіта. Проте без акредитації Американської асоціації юристів, не передбаченої для онлайн-навчання, отримати ступінь доктора філософії неможливо.

Ще одна проблема полягає у тому, що класичні університети часто не дають необхідних знань. І після 5-ти років навчання, закінчивши університет, випускникам доводиться самостійно шукати додаткові знання, необхідно на практиці.

На цьому добре розуміються команда юридичних шкіл Стэнфорду, Прітцкера та Гарварду. Вони активно втілюють в життя іновації, допомагаючи студентам знайти їхніх шлях у професії.

Чому юридичні школи інтегрують технології в освіту?

Сьогодні у світі зароджується масовий тренд, коли юридичні школи та університети інвестують ресурси у технологічні рішення з метою забезпечити конкурентоспроможність та високий рівень підготовки майбутніх юристів.

Зараз мінімум 10% юридичних шкіл США акцентують увагу на знаннях, пов’язаних із використанням штучного інтелекту.

Їх ріст прямо пропорційний впровадженню юридичними школами високих технологій у практику застосування діючого законодавства.

Найуспішніші приклади:

  • У Pritzker School of Law(Northwestern University) на усіх факультетах була проведена конференція, де викладачі спробували деякі новітні технології та були вражені можливостями включения технологій у свої заняття. За результатами конференції ця юридична школа створила центр компетенцій TEaCH Law з сучасними аудиторіями з сенсорними екранами, інструментами відеоконференцій та необхідними програмами у складі Poll Everywhere, Nearpod, Solstice, Spark и Cisco WebEx.
  • Для системного залучення автоматизованих технологій у юридичну практику Michigan State University College of Lawстворив LegalRnD. Це  юридичний дослідницький центр, орінтований на іновації у сфері права.
  • У Cleveland-Marshall College of Law(Cleveland State University) оголосили про запуск нового технологічного хабу, котрий пропонує студенгтам новітні курси, що стосуються Інтернету речей та кібербезпеки.
  • В інкубаторі Duke Law Tech Lab в Duke University деякі кломпанії залучили фінансування для іновацій у сфері юридичних технологій. Одна з цих компаній, Skopos Labs, минулоріч створила систему штучного інтелекту, що може передбачати з точністю до 65% ймовірність проходження законопроектом слухання у конгресі.
  • Гарвардський університет створив клініку Гарвардської юридичної школи, котра допомагатиме студентам отримати знання у сфері консультування клієнтів, розвитку навичок перегмовин тощо.

Також студентам-юристам варто навчатися програмуванню, аби оптимізувати свою роботу та полегшити процес надання послуг.

Legal Tech швиждко розвивається у всьому світі. Окрім розвитку всередині екосистеми, юридичні технології починають активно взаємодіяти з суміжними галузями. У legal tech зафіксовано попит на спеціалістів з блокчейн, і одним із стартапів-єдинорогів може стати продукт саме на ринку юриспруденції та блокчейн.

До прикладу, для технології блокчейн у юриспруденції існує декілька можливих застосувань, зокрема, розумні контракти.

Як зазначає Півоваров, Британське видання The Economist назвало їх “найпрогресивнішою технологією, реалізованою на блокчейн, котра набиратиме обертів”.

“До того ж, лігалтек-блоги у Великобританії передбачають, що “юридичний блокчейн” стане трендом у створенні правових іновацій та забезпечить доступ до правосуддя у 2019 році”, – каже Валентин.

Валентин Півоваров також зазначає, що у світі з’являються навіть програми, направлені на навчання блокчейн-юристів. У своїй публікації співзасновник PatentBot згадує про розмову з Олександром Журавльовим, керуючим партнером юридичної компанії “Ефективні Бізнес Ресурси”. Зокрема, Журавльов розповідає, що створена ними програма має назву BCL та навчатиме юристів роботі з різними аспектами проектів блокчейн, криптовалют, регулювання ICO та продуктів Legal Tech.

“Ми створили курс у грудні 2017 року, і за цей час студенти з шести потоків програми з Європи, США, країн СНД та Росії успішно завершили навчання. Це підтверджує високий інтерес серед юристів у всьому світі. Викладачі курсу – блокчейн-юристи з Росії, Швейцарії та інших країн”, – розповідає Журавльов в діалозі  з Півоваровим.

Юристи також можуть отримувати практичні навички та нетворкінг на профільних заходах. У світі проводяться хакатони, юридичні конференції, сміти, де експерти обговорюють застосування технологій для вирішення правових проблем.

Інформація міститься у вебінарах від акселераторів або стартап-шкіл, у Telegram-каналах на кшталт Future Law SchoolОбщество Мертвых ЮристовLegal TechStartup School от YCombinator дає можливість вчитися веденню бізнесу, маркетингу та різним аспектам розвитку стартапу.

Ще одна важлива проблема полягає у тому, що кількість юристів перевищує кількість робочих місць для них.

З одного боку, legaltech-рішення посилили цю проблему, а з іншого – вони сприяють створенню робочих місць для сучасних спеціалістів.

Як зазначає Валентин, багато залежить від бажання студента або юриста крокувати в ногу з часом, інтуітивно відчувати тренди та постійно змінюватися. Важливо шукати способи автоматизації та оптимізації роботи і спрощення процесу надання послуг. Гідні проекти можна створити лише, розуміючи проблеми, що існують у правосудді. І, хто зна – можливо, самі проекти змінять світ та зроблять правосуддя доступним для усіх!

Джерело: авторська публікація Valentin Pivovarov (опубліковано з дозволу автора).