В наш час технології настільки глибоко інтегрували у всілякі сфери життя, що уявити буденність без гаджетів і автоматизації стало складно. Сфера правових послуг не є винятком і все частіше серед юрбізу можна почути гарячі суперечки на тему “чи вб’ють технології правників”.
23 березня в правовому клубі Pravokator в рамках Міжнародного щорічного Computational Law & Blockchain Festival про обчислювальне право аудиторії розповів ІТ-фахівець з більш, ніж 25-річним стажем, архітектор рішень, інженер-розробник ПЗ, автор блогу “Антисложность” Єгор Чурілов (Мінськ).
І хоча мова йшла про право, наш юридичний мозок періодично закипав від технічних понять і алгоритмів. Втім, усвідомлюючи, що впровадження в освітні програми Computational Law – це лише питання часу, ми не могли не поділитися з вами основними тезами виступу Єгора.
Доречі, поки юристи ведуть словесні баталії на предмет співіснування професії поряд з технологіями, кількість інвестицій в LegalTech, за інформацією Legalcomplex.com, підкрадається до 10 мільярдів доларів США.
Здавалося б, можна розходитися, адже LegalTech помирає?
Насправді ж, незважаючи на падіння кількості інвестицій, середній чек зростає. Це означає, що інвестори вже “наїлися” скаму на ICO (продукт з будь-якої причини припинив виконувати зобов’язання перед інвесторами або не відповідає заявленим вимогам) і вимагають якісніших проектів, що несуть більше користі, і мають добре опрацьовані технічну і ринкову частини.
Як зазначає Єгор Чурілов, Сomputational Law (обчислювальне право) і є одним з тих аспектів, які можуть підняти цю якість, зробити програми більш корисними, технічно зрілими і вигідними.
Стенфордська лабораторія (Stanford Law School Center for Legal Informatics), вивчивши ринок, який працює в напрямку LegalTech, опублікувала список з більш, ніж 1000 компаній, розділивши їх на 9 відповідних категорій:
То що ж таке обчислювальне право?
Незважаючи на широке використання, для обчислювального права досі не існує чіткого визначення. Термін має кілька споріднених понять: Computational Law, Artificial Legal Intelligence, AI in Law, Computational Legal, та інші.
Міжнародна Асоціація штучного інтелекту в праві, заснована в далекому 1987 році, наводить інші поняття, сутність яких аналогічна Computational Law:
- Formal models of legal reasoning;
- Computational models of argumentation and decision making;
- Computational models of evidential reasoning;
- Legal reasoning in multi-agent systems;
- Executable models of legislation;
- Automatic legal text classification and summarization;
- Automated information extraction from legal databases and texts;
- Machine learning and data mining for e-discovery and other legal applications;
- Conceptual or model-based legal information retrieval.
Визначення обчислювальному праву намагалися дати й інші експерти галузі, але жодне з них не дає чіткого уявлення про те, що ж таке Computatonal Law.
Автором найбільш точного визначення на сьогодні є Майкл Дженесерет, професор кафедри комп’ютерних наук в Стенфордському університеті, який назвав обчислювальне право підходом в області автоматизації правової аргументації, що фокусується на семантично багатих законах, правових положеннях, контрактних умовах і бізнес-правилах в контексті електронної комунікації (Computational law is an approach to automated
legal reasoning focusing on semantically rich laws, regulations, contract terms, and business rules in the context of electronically-mediated actions).
“Але і це поняття, на мою думку, недостатньо повно визначає те, що зараз існує як Computational Law”, – каже Єгор Чурілов.
Computational Law: закон, що можна обчислювати і виконувати
Актуальним питання автоматизації юриспруденції вважають навіть в Массачусетському інституті технологій (його ще називають еталоном науково-технічного прогресу).
Як стверджують вчені МІТу, дані про людську діяльністі (записи телефонних дзвінків, сплачені кредитними картками покупки, поїздки на таксі, інтернет-активність) містять математичні закономірності, що характерні для того, як соціальні взаємодії розповсюджуються і сходяться. Ці математичні інваріанти можуть слугувати фільтром для аналізу змін поведінки і для виявлення виникаючих поведінкових патернів. Аналогічний підхід був застосований також для вивчення можливостей автоматизації юрпослуг в світлі нових технологій і коду. З цією метою в стінах вузу і було створено окремий підрозділ Legal Physics.
У 2017 році в Массачусетському технологічному інституті навіть стартував Computational Law Design Challenge, основна мета якого – переформатувати законодавство, відрефакторити кодекси права і опублікувати закон як відкритий цифровий сервіс.
Віртуалізувати закон пропонують на обчислювальної платформі “Social Physics and Connection Science”. Дані для моделі беруться з реальних міських і державних джерел. В кінцевому підсумку гра-симуляція нагадує всім відому SimCity. Тільки в даному випадку, програма дозволяє прораховувати ефекти правового регулювання в суспільстві, економіці і державі.
Даніель “Dazza” Грінвуд, викладач і дослідник в MIT Media Lab, бачить наступну мету Computational Legal: зробити закон виконуваним (actionable).
Виконуваність – це не про посилення державного нагляду за законослухняністю. Виконуваність означає, що необхідне правове знання повинно бути доступно для кожного суб’єкта права в кожній конкретній соціальній практиці, бути зрозумілим в якості керівництва до дії. Без цього не вбачається моживим проведення бізнес операцій, регулювання тих чи інших відносин.
“Допомогти в тому, щоб зробити закон практично доступним в кожній конкретній ситуації має саме обчислювальне право”, – пояснює ІТ-фахівець Єгор Чурілов.
Обчислювальне право як інженерна дисципліна
Інженерія – практика зміни світу, забезпечена методом.
Як зазначає Єгор, обчислювальне право може бути представлено як інженерна дисципліна і група технологій для підтримки практик права з наступними завданнями:
- уявити відносини, що регулюються нормами законів, в такому вигляді, в якому це може споживати обчислювальна система (без цього робити обчислення буде неможливо);
- маючи такого роду уявлення, зробити обчислення (відповідні висновки, передбачити підсумки, юридичні наслідки);
- отримавши висновок, уявити машинну версію так, щоб ця версія була зрозуміла людині і могла бути нею використана.
Така інженерна проекція ставить перед людством завдання – розробити кілька роботів, які будуть створювати право, обслуговувати його, обчислювати і застосовувати, видаючи людині готове рішення.
Короткий екскурс в історію Legal Engineering
Насправді, історія юридичної інженерії триває ще з 18 століття, хоч активно про неї заговорили тільки нещодавно.
Коли в середині 20 століття в наш світ увірвався штучний інтелект, американськими вченими-правознавцями була виділена так звана “юріметріка” (jurimetrics) – спроба вимірювати закон статистичними методами.
Ця невелика науково-дослідницька область була спрямована на включення електронних і обчислювальних методів у вирішенні юридичних завдань.
Хоча в цілому було заявлено, що мова йде про застосування “методів науки” до закону, ці методи насправді були досить конкретно визначені. Юріметріка повинна була бути “пов’язана з такими питаннями, як кількісний аналіз судової поведінки, застосування теорії комунікації та інформації для юридичного висловлювання, використання математичної логіки в законі, пошук юридичних даних за допомогою електронних і механічних засобів і формулювання обчислення правової передбачуваності”. Все це призвело в 1959 році до створення журналу “Сучасне використання логіки в праві” (Modern Uses of Logicin Law) в якості майданчика, де публікувалися статті про застосування таких методів, як математична логіка, інженерія, статистика тощо для вивчення і розвитку галузі права. Пізніше журнал був перейменований в Jurimetrics.
Сьогодні журнал публікує не тільки статті з обчислювального права, але і висвітлює такі юридичні питання, як використання соціальної науки в законодавстві або “політичні наслідки законодавчого та адміністративного контролю над наукою”.
Пізніше, у 80-х роках навіть була спроба переписати British nationality act у вигляді коду, як програму.
А в 2010-х роках LegalTech став активно популяризуватися як сучасний напрям технологічного підприємництва в області права.
У 2014 році юристи, технологи, IT-фахівці об’єдналися в рух “New Normal”, яке розглядає право в рамках нової технологічної епохи.
Виходячи зі своїх спостережень, Єгор Чурілов зобразив карту еволюції технологічної підтримки права і ось що з цього вийшло:
Якщо коротко – мова йде про те, що закон в суспільстві зазнає ряд змін відповідно до тих технологій, які присутні в цьому суспільстві: починаючи від вербалізації закону (коли, наприклад, правила усно диктували вожді племен), продовжуючи нормами на паперових носіях, електронними копіями документів і так далі.
Як підсумував Андрій Костенко, поки ми намагаємося перевести наші правові системи з третього етапу (дігіталізація) на четвертий (онтологізація/семантизація), хоча в деяких питаннях ще застрягли і на другому (механізація).
Зараз же технології розвиваються з величезною швидкістю і ми намагаємося розібрати електронний текст на семантичну структуру: взаємопов’язані частини (це можуть бути як статті, розділи законів, так і семантичні частини, що відносяться до практик: морське, трудове, господарське право). Основне завдання – правильно зв’язати ці частини, щоб з ними можна було працювати і отримувати логічно вірний результат.
Найскладнішим і технологічно насиченим процесом є епістемізація закону. Реалізувати такий процес може штучний інтелект, який буде думати за нас, розуміти закон так само, як це може зробити людина (а може, навіть краще) і робити висновки.
Закон настільки великий і так швидко змінюється, що одна людина або навіть група людей фізично не може стежити і пам’ятати про всі зміни в нормативних документах. Це повинен робити хтось більш швидкий, більш розумний і допомагати нам в прийнятті юридичних решень. І це, звичайно, робот.
Підходи і методи
Оскільки статистичні методи давно і активно використовуються, чому б не уявити закон як дані?
З іншого боку, з урахуванням правил програмування можна як переписувати закон у вигляді коду, так і представити, що закон – це код.
Формалізація закону (семантизація)
На початку 2000-х в Європі та інших країнах запустили досить велику кількість проектів зі створення стандартів для подання законодавчих актів у вигляді кодів. Середних: EstrellaProject & LKIF (EU), CENMetalex (EU), LAMS (UK), JSMS (Australia), SDUBWB (Netherlands), LexDania (Denmark), CHLexML (Switzerland), eLaw (Austria), NormeinRete (Italy) та інші.
З різних причин всі ці проекти вже закриті. Але, що важливо, на їх основі створено ряд стандартів, які використовуються близько десяти років. На жаль, на пострадянському просторі таких проектів немає.
Сенс формалізації закону полягає в наступному: для написання нормативних актів використовується природна мова, втім, зі специфічними юридичними термінами та стілем. При цьому, формулювання можуть бути неоднозначні чи навіть суперечливі. Вже за часів Лейбніца виникли наміри створити таку мову для опису законів, щоб їх інтерпретація була однозначною, а самі формулювання могли бути логічно обчислюваними.
Логічні мови як метод формалізації
Логічні мови – це один методів формалізації.
Для того, аби уявити закон і зробити обчислення, може бути використана величезна кількість різних формалізмів: математичні логіки, діскріпційна та інші (зазначені вище на слайді).
Логічний висновок на практиці розпадається на дві області, які слід практично розділяти:
- reasoning with the law – коли виходячи з норм законів можна зробити висновок (обчислити) про діяння – чи законно чинити так чи інакше;
- reasoning about the law – висновок про сумісність окремих правових норм (наприклад, узгодженість норм двох різних законів чи аргументація протилежних сторін в судовій практиці).
Одним з підходів також вважається обчислення на основі прецедентів
Він являє собою процес вирішення нових проблем, грунтуючись на аналогічних проблемах в минулому.
Такий підхід особливо популярний в США, де правова система побудована на прецедентному праві і де за весь час накопичилася достатня база знань. На підставі статистики в прецедентах можна дійти висновку яке потенційне рішення винесе суддя, яку суму в справі буде стягнуто тощо.
На сьогоднішній день на оцифрування case-law в США вже витрачено близько 100 млн доларів і необхідність в перетворенні справ у цифровий формат тільки зростає.
Агентні підходи в обчислювальному праві
Один з найпотужніших, на думку Єгора Чурілова, підходів моделювання юридичних процесів і ситуацій.
Цей той випадок, коли юридична частина та соціальні аспекти зливаються воєдино і враховувати необхідно обидва контексти.
Обчислювальні онтології
Якщо пояснювати простими словами, онтологія – це перелік того, що ми бачимо в навколишньому світі. В онтологічній інженерії – це глибоко проникла в індустрію методологія.
Однак і область права вона не обійшла стороною. У 2011 році професор юридичної інформатики та юридичної теоріі Джованні Сартор писав, що на той час 60 онтологій права були зроблені і забуті.
Якщо розглядати онтологію права на практиці, бачимо наступну картину: модель даних нашої роботи (наприклад, контракт) вноситися в комп’ютер і на цій підставі робляться певні обчислення. Таким чином, ми оперуємо особливим чином організованими фактами. Вони зрозумілі як людині, так і машині. Для цього вже існують промислові системи – RDF формат, мова запитів тощо.
Як приклад можна розглянути онтологізацію даних Вікіпедії:
Data-driven Law
Мабуть, найбільшою проблемою в питанні застосування обчислювального права є величезна кількість даних, які на сьогоднішній день не відцифровані.
Складність і суттєва відмінність таких даних від цифрових полягає у тому, що текст набагато гірше піддається інтерпретації, – адже це природна мова має внутрішню складну структуру. Ті чи інші слова можуть неоднозначно трактуватися на практиці.
Як пояснює Єгор Чурілов, з технічного боку, весь корпус правової інформаціі – це Великі Дані. Але з огляду на те, що ці Дані досі не відцифровані в повному обсязі, вони не є Великим Знанням (тобто в такому вигляді непридатні).
“Саме обчислювальне право і є тією дисципліною, яка повинна допомагати нам з Великих Даних вилучати це Знання різними методами”, – пояснює Єгор.
Що ж заважає реалізації відцифрування даних і повноцінній роботі обчислювального права? Потреба у відкритих даних. Без них технології фактично не мають розвитку.
Соціальний ефект обчислювального права
Не дивлячись на можливість спростити собі життя шляхом впровадження цифрових технологій в різні сфери життя, суспільство продовжує проявляти недовіру експертам-розробникам та скептицизм щодо справності роботи штучного інтелекту.
У США, наприклад, мала місце практика передбачення судових рішень на основі прецедентів (case-based reasoning). Робот робив це настольки добре, що люди почали приходити до суддів і ставити на противагу їх рішень висновки системи.
Щодня ми витрачаємо багато часу на збір і аналіз даних, створення або перегляд юридичних документів та безліч інших завдань, які фактично може робити комп’ютерна програма. У нас же з’явиться можливість зосередитись на більш складних завданнях і спрямувати знання та досвід на інші, варті уваги речі.
*У публікації використано авторську презентацію Єгора Чурілова. Повну доповідь Єгора з обчислювального права ви можете переглянути на YouTube каналі організаторів заходу Kyiv Legal Hackers.
Нагадаємо, що Міжнародний щорічний Computational Law & Blockchain Festival (Фестиваль обчислювального права та блокчейну) – це глобальна подія, яка об’єднує кодерів, дизайнерів, юристів, державних діячів, дослідників і студентів для спільного створення майбутнього права та юридичної практики.
В Києві івент було проведено за підтримки партнерів: Vasil Kisil & Partners, Sayenko Kharenko, Axon Partners, ILF.
Поділись з друзями
та підтримай наш проект 