Ветований законопроект щодо забезпечення принципів процесуальної справедливості, – що далі?

22 березня 2019 р. Петро Порошенко наклав вето на законопроект № 6746 щодо забезпечення принципів процесуальної справедливості, яким було запропоноване внесення змін до законів  “Про захист економічної конкуренції” та “Про Антимонопольний комітет України”.

Як наголошували експерти Arzinger law firm, законопроектом передбачалось:

Причиною накладення вето на Законопроект стала незгода Порошенка із положеннями Законопроекту, якими відмінялось нарахування пені за прострочення сплати штрафу, накладеного АМКУ. Тоді Петро Олексійович пояснив накладення вето тим, що  відміна механізму нарахування пені, без впровадження альтернативного механізму  стимулювання порушника для своєчасної сплати штрафу призведе до поширення практики невиконання рішень АМКУ у добровільному порядку та зменшить надходження до Державного бюджету України.

Нагадаємо, що поточною редакцією Закону “Про захист економічної конкуренції” передбачається, що у разі несплати порушником штрафу у 2-місячний строк, на суму штрафу починає нараховуватись пеня у розмірі 1,5% щоденно до моменту досягнення нею розміру штрафу.

“Таким чином, фактично штраф “подвоюється” приблизно на 66-й день прострочення його сплати, – пояснює старший юрист практики антимонопольного та конкурентного права Arzinger law firm Ольга Булаєва. – Цікаво, що навіть у випадку, коли порушник вирішив оскаржити штраф у суді, пеня нараховується у проміжках між судовим розглядом справи судом кожної із інстанцій”.

За словами Ольги Булаєвої, зазначене обумовлює те, що часто особи, притягнуті до відповідальності,  сплачують штраф у день винесення судового рішення місцевим судом, розраховуючи на його повернення із Державного бюджету у випадку скасування у суді рішення АМК про накладення штрафу. Тобто, наразі навіть особи, що оскаржують рішення АМК про накладення штрафу  у судовому порядку, не отримують суттєвої відстрочки для його оплати у зв’язку із вимогами законодавства, яке встановлює, що нарахування пені зупиняється тільки на час судового розгляду (а не весь на час оскарження).

Яка подальша доля законопроекту?

Після накладення вето, законопроект був повернутий до Комітету Верхової Ради з питань економічної політики.

14 травня на сайті ВРУ був оприлюднений висновок Комітету, в якому він погодився із пропозиціями Президента та запропонував Верховній Раді розглянути та підтримати оновлену (без положень щодо виключення пені) редакцію законопроекту.

Надалі Законопроект повинен бути зареєстрований та розглянутий на засіданні Верховної Ради. Законопроект буде вважатись прийнятим у запропонованій “оновленій” редакції, якщо за нього проголосують більшість (тобто 226) народних депутатів ВРУ.

У випадку непогодження із пропозиціями, ВРУ може “подолати” вето шляхом голосування 2/3 голосів, тобто “за” виключення пені із поточної редакції Закону “Про захист економічної конкуренції” повинні проголосувати не менше ніж 300 із 450 депутатів Верховної Ради. У цьому випадку, Президент буде зобов’язаний підписати законопроект.

Якщо депутати не дійдуть згоди щодо подальшої долі законопроекту (прийняття із пропозиціями Президента, відхилення пропозицій), документ може бути направлений на доопрацювання до Комітету Верхової Ради із питань економічної політики. В такому випадку, законопроект  у  новій редакції буде  розглянутий ВРУ після такого доопрацювання. У випадку, якщо ВРУ не буде прийнято рішення про направлення законопроекту на доопрацювання, він буде вважатись таким, що не був прийнятий.

Надавати прогнози щодо подальшої долі законопроекту на сьогодні складно, у зв’язку із процесами змін у політичному житті країни, що тривають.

“Ми очікуємо, що прийняття законопроекту буде суттєво відстрочено. В подальшому, після голосування за законопроект у ВРУ, він має  бути підписаний новим Президентом, позицію якого на даний час складно  передбачити. У випадку незгоди новообраного Президента із законопроектом ним також може бути накладено вето”, – каже пані Ольга.

За словами експертів компанії, законопроект в цілому отримав позитивну оцінку юридичної спільноти, адже передбачає ряд нововведень, які зроблять захист прав особи, яка притягується АМКУ до відповідальності, більш ефективним, та оптимізує роботу самого Комітету.  Законопроект має на меті наближення до європейського конкурентного законодавства.

Ним запропоновано інтегрувати в Закон “Про захист економічної конкуренції” ряд процедур, що вже довгий час існують у ЄС. Наприклад,  за процедурою “settlement” особи, щодо яких АМКУ проводить розслідування, матимуть можливість ініціювати укладання угоди про врегулювання із АМКУ. Внаслідок такої угоди штраф для особи зменшується на  20%, а сама особа, фактично, визнає факт вчинення порушення та зобов’язується своєчасно сплатити штраф.

Законопроектом також передбачається удосконалення механізму “leniency”: особі, що сама звернулась до АМКУ і повідомила про вчинене порушення у формі антиконкурентних узгоджених дій (змови між конкурентами, які мають негативні наслідки для конкуренції, зокрема шкодять споживачам) надається імунітет від відповідальності, а іншим учасникам змови, що сприяли розслідуванню – знижки, розмір яких залежить від черговості надання ними доказів.

Застосування процедур “settlement” та “leniency” є сприятливими  також для АМКУ, для  якого, у такий  спосіб, скорочуються строки проведення розслідувань, спрощується процес доведення вчинення порушення (адже учасники процедур визнають порушення та сприяють розслідуванню) та вивільняються людські та часові ресурси для розслідування інших справ.

Важливим та очікуваним нововведенням є встановлення строків для розгляду справ АМКУ. Передбачено встановлення загального строку – 2 роки та спеціальних (від 6 місяців до 5 років) для різних категорій справ. У випадку, якщо АМКУ не винесе рішення у встановлений строк – буде зобов’язаний закрити справу.