У справі № 922/1203/19 Банк звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом територіального відділення АМК про визнання частково недійсним його рішення щодо порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.
Господарський суд Харківської області рішенням, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду, в задоволенні позову відмовив.
Місцевий та апеляційний господарські суди, зокрема, встановили, що відповідно до змісту спірного рішення АМК голова територіального відділення АМК у зв’язку зі здійсненням дослідження щодо наявності або відсутності в діях ТОВ «Будівельна компанія «Променергобуд» та ТОВ «Венчурс Груп» ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції направив Банку вимогу про надання інформації.
У 14-денний строк з дня отримання вимоги Банк повинен був надіслати територіальному відділенню АМК інформацію, про яку йшлося у вимозі, та належно завірені копії документів.
Банк не надав у повному обсязі запитуваної інформації у строк, встановлений головою територіального відділення АМК.
У рішенні АМК вказано, що Банк вчинив порушення, передбачене п. 14 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді подання інформації в неповному обсязі до територіального відділення АМК на вимогу його голови у встановлений ним строк; за порушення, зазначене в п. 1 резолютивної частини цього рішення, на Банк накладено штраф у розмірі 13 600 грн.
Суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій та зазначив, що, враховуючи положення норм чинного законодавства, а також встановлені фактичні обставини справи, територіальне відділення АМК у межах наданих йому повноважень мало право витребувати в Банку відповідну інформацію (необхідну для розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції іншими суб’єктами господарювання), а Банк зі свого боку зобов’язаний був надати таку інформацію у встановлений строк.
Саме орган АМК визначає форму, спосіб та строк надання інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
Суди попередніх інстанцій, встановивши правильність висновку територіального відділення АМК стосовно наявності в діях Банку порушень законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді неподання інформації АМК у встановлені його головою строки, за що в межах розміру, визначеного Законом України «Про захист економічної конкуренції», накладено штраф, дійшли обґрунтованих висновків про відсутність передбачених ст. 59 цього Закону підстав для визнання оспорюваного рішення АМК недійсним, а тому правомірно відмовили Банку в задоволенні його позову.
Доводи Банку щодо законності його відмови в наданні інформації на вимогу територіального відділення АМК, яка становить банківську таємницю, з посиланням на приписи статей 60, 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» КГС ВС відхилив з огляду на те, що спірні правовідносини регулюються нормами саме антиконкурентного законодавства, які в цьому випадку є спеціальними стосовно загальних законодавчих приписів щодо банківської таємниці (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі № 910/8001/17).