Міністерство юстиції України запрошує банки приєднатися до системи автоматизованого арешту коштів.

Про стан правового регулювання арешту коштів, стану запровадження автоматизованого арешту на практиці та причин проблем, які виникають під час його запровадження, розповів директор Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України Олександр Олійник.

03 липня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2475-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» (далі – Закон № 2475-VIII), який розроблено народними депутатами спільно з Міністерством юстиції.

Зазначеним Законом внесено, зокрема, зміни до законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про виконавче провадження» та на його основі прийнято низку рішень Нацбанку та Мінюсту.

Таким чином, держава забезпечила розробку усіх необхідних нормативно-правових актів, які врегульовують процес автоматизованого отримання виконавцями інформації про рахунки боржників (як юридичних, так і фізичних осіб) та накладення арешту на кошти, що містяться на них.

Стосовно практичного запровадження процедури автоматизованого арешту на практиці Олійник повідомив, що державним підприємством «Національні інформаційні системи» розроблено прикладний програмний інтерфейс (АРІ), що реалізує електронну інформаційну взаємодію автоматизованої системи виконавчого провадження з інформаційними системами банків, та Регламент, що описує функціонування зазначеного АРІ.

Зазначений сервіс розроблено на виконання наказу Міністерства юстиції України від 16.04.2019 № 1203/5 «Про затвердження Порядку автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2019 за № 399/33370.

«Зазначені нововведення дозволяють банкам приєднатися до інформаційної взаємодіє шляхом направлення на електронну скриньку ДП «НАІС api.asvp@nais.gov.ua належним чином заповненої заявки про підключення, форма якої розміщена на офіційному веб-сайті Підприємства у рубриці  «Реєстри/АРІреєстрів/Автоматизована система виконавчого провадження». Механізм дуже простий і наразі вже 18 банків подали заявки на підключення до автоматизованої взаємодії під час примусового виконання рішень. Успішно ця система уже впроваджена і працює в ПриватБанку» ‒ повідомив Олійник.

Однак, наразі проблемою залишається те, що не всі банки приєдналися до вказаної інформаційної взаємодії, винесену постанову виконавець спрямовує до банківської установи поштою. Відповідно до Закону такі постанови направляються простим поштовим відправленням, що на практиці іноді призводить до корупційних чинників як з боку виконавців, так і співробітників банків, оскільки постанова може містити помилки або взагалі «загубитися» і не надійти до банківської установи, а боржники тим часом виводять кошти з рахунків.

Крім того, іноді банки за змовою з боржником відмовляють у накладенні арешту з формальних підстав і повертають постанову про арешт коштів без виконання. У такому випадку виконавець вимушений повторно вчинити відповідні дії, а це знову витрачання часу на виготовлення постанови, її реєстрацію та направлення до банку.

«Проте, причиною цьому є не відсутність правового регулювання чи неефективність побудованої система арешту коштів. Причина криється у низькій правовій свідомості учасників виконавчого провадження (а інколи і правовому нігілізмі), і це стосується не лише боржників» ‒ відзначив Олійник.

Він також підкреслив, що банкам необхідно зрозуміти, що приєднання до системи автоматизованого арешту коштів зекономить час його працівників і оптимізує його роботу, підвищить реноме банку і допомагатиме йому ж, коли він опиниться в ролі стягувача, оперативно повернути свої кошти.

Добросовісно реалізуючи норми щодо автоматизованого арешту коштів, і банки, і виконавці сприятимуть підвищенню ефективності виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що в свою чергу, підвищуватиме рівень правової свідомості усіх учасників правовідносин, сприятиме утвердженню в Україні верховенства права.

---