НБУ констатує, що його стимулюючі заходи та заходи уряду підтримали бізнес-активність і приватне споживання.

Про це повідомило видання “Finbalance”.

“Так, у ІІ кварталі 2020 року правління Національного банку пришвидшено знижувало облікову ставку, і на кінець кварталу вона сягнула 6% – найнижчого номінального рівня в історії незалежної України. Реальна ключова ставка перетнула нейтральний рівень. Це свідчить про те, що монетарна політика набула стимулюючого характеру”, – зауважує Нацбанк.

Нагадаємо, в липні правління НБУ ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 6%. Перед прийняттям цього рішення відбулося засідання комітету з  питань монетарної політики, на якому 7 членів висловилися за облікову ставку 6%, а три члени пропонували знизити її до 5,5%.

Тоді глава НБУ Кирило Шевченко констатував, що зберігаючи облікову ставку на рівні 6%, Нацбанк “залишає достатній простір для монетарного стимулювання і зможе надати економіці додатковий імпульс для зростання у випадку повільнішого відновлення споживчого та інвестиційного попиту” (цитата).

За словами К. Шевченка, що згідно з очікуваннями Нацбанку, “облікова ставка залишиться на поточному низькому рівні принаймні до кінця цього року”, а в наступному році НБУ “буде приймати рішення щодо облікової ставки залежно від реалізації проінфляційних ризиків, у т.ч. зміни соціальних стандартів, та темпів відновлення економіки” (цитата).

“Оскільки облікова ставка вже нижча нейтрального рівня, “ми вже зараз перебуваємо в фазі м`якої монетарної політики”, – зазначив заступник голови НБУ.

У серпні К. Шевченко зауважував, що ні особисто від президента Володимира Зеленського, ні від його офісу не було жодного дзвінка, щоб облікову ставку довести до певного рівня. За словами глави НБУ, монетарна політика залишатиметься послідовною, планів щодо розгортання програм кількісного пом’якшення немає.

При цьому Нацбанк висловлював думку, що знижувати інфляційну ціль (5% +/- 1 в.п.) наразі ще передчасно, а підвищувати її – немає сенсу.

При підготовці макропрогнозу на 2021-2023 роки Кабмін виходив з припущення, що облікова ставка НБУ на кінець 2020 року зросте до 6,5%, в кінці 2021 року – до 8%, в кінці 2022 року – знизиться до 7%, в кінці 2023 року – до 6,5%.

“За даними НБУ, грошовий агрегат М3 (грошова маса) в липні порівняно з червнем збільшився на 3,6% (+57,6 млрд грн), з початку 2020 року (тобто за 7 місяців) – на 16% (+229,8 млрд грн), а в річному вимірі (тобто порівняно з липнем-2019) – на 27,1% (+355,9 млрд грн) – до 1,67 трлн грн”.

У кінці липня НБУ озвучив прогноз, що грошова маса за підсумками 2020 року зросте на 19,5% (після збільшення в 2019 році на 12,6%, у 2018 році – на 5,7%, у 2017 році – на 9,6%). У квітні НБУ прогнозував, що грошова маса в цьому році зросте на 3,5%.

Як уточнював Нацбанк, після зростання за перше півріччя на 12,1% грошова маса за підсумками 9 місяців збільшиться на 16,0% (порівняно з показником на початок року), а на кінець IV кварталу (тобто за весь рік) – на згадані 19,5%.

НБУ прогнозував, що в 2021 році грошова маса зросте на 10,7%, а в 2022 – на 10,6%.

---