У Звіті НБУ про запровадження заходів захисту анонсовано поступове скасування усіх обмежень, що зараз існують на валютному ринку України.
Відповідно до повідомлення прес-служби НБУ, регулятор продовжує поступову лібералізацію валютного ринку, розпочату у 2016 році. Національний банк поступово послаблює та скасовує заходи захисту в міру покращення макроекономічної ситуації, враховуючи оцінку ефектів від уже скасованих обмежень на валютному ринку.
“Курс на подальшу лібералізацію валютного ринку є безальтернативним. Наша кінцева мета – вільний рух капіталу без будь-яких валютних обмежень. Водночас діючі заходи захисту забезпечать послідовність процесу валютної лібералізації, яка є зобов’язанням України в межах програми МВФ”, – зазначають у НБУ
Усі обмеження, які досі зберігаються на валютному ринку, були введені до 2016 року для відновлення економічного розвитку України. Цьому передували події, що стали причиною кількох хвиль девальвації гривні, підвищення попиту на іноземну валюту і поглиблення її дефіциту у 2014–2015 роках:
- накопичення суттєвих макроекономічних дисбалансів протягом 2010‒2013 років, зокрема, через підтримку фіксованого курсу гривні за рахунок міжнародних резервів в умовах стрімкого зростання зовнішнього боргу і значного перевищення імпорту над експортом;
- анексія Росією Криму та розгортання воєнного конфлікту на Сході у 2014–2015 роках, що призвело до руйнування економічних зв’язків із непідконтрольними територіями і втрат ВВП;
- запровадження торгівельних обмежень з боку Росії.
Аби відновити макрофінансову стабільність, у 2016 році НБУ розширив заходи захисту на валютному ринку, спрямовані на запобігання відпливу капіталу, стабілізацію попиту на іноземну валюту і валютних надходжень.
Завдяки цьому упродовж 2016‒2018 років ВВП України зростав, споживча інфляція скоротилася з 43,3% у 2015 році до 9,8% у кінці 2018 року, міжнародні резерви зросли і становлять $20 млрд. Проте, у Нацбанку завіряють, що ризики для макроекономічної стабільності все ж зберігаються, незважаючи на певну стабілізацію фінансової системи. Тому подовження частини заходів захисту на валютному ринку поки є необхідним.
Після запровадження заходів захисту у 2016 році, Нацбанк не вводив жодних нових заходів захисту на валютному ринку, а лише пом’якшував або скасовував введені раніше.
Наприклад, з початку 2019 року запроваджено 30 валютних послаблень, серед яких:
- збільшення граничного строку розрахунків за експортно-імпортними контрактами вдвічі до 365 днів і одночасне скасування санкцій у вигляді припинення зовнішньоекономічної діяльності за порушення цих строків;
- скасування попереднього резервування гривні для купівлі валюти бізнесом (Т+1);
- підвищення ліміту на репатріацію дивідендів з $7 млн до €12 млн;
- зниження нормативу обов’язкового продажу валютних надходжень з 50% до 30%;
- дозвіл на вільне використання рахунків юросіб-резидентів за кордоном;
- скасування процедури реєстрації зовнішніх запозичень;
- заміна тотального валютного контролю ризик-орієнтованим наглядом, побудованим за принципом “більше ризиків – більше уваги, менше ризиків – менше уваги”;
- заміна індивідуальних валютних ліцензій зручною системою е-лімітів, яка не вимагає отримання дозволів Національного банку.
Найближчим часом Нацбанк скасує обмеження, що ще діють. Проте це відбуватиметься поступово, аби убезпечити реальний сектор економіки та фінансовий ринок від негативних явищ та дійсно посприяти економічному зростанню.
Поділись з друзями
та підтримай наш проект 