Київський районний суд м. Одеса 18 жовтня 2018 року залишив без розгляду позовні вимоги Ігоря Коломойського, якими він намагався заблокувати співпрацю Національного банку України, Міністерства фінансів та ПриватБанку з українськими та міжнародними компаніями (юридичними радниками і консультантами). Про це повідомила пресс-служба НБУ на офіційному сайті Нацбанку.
Як зазначається у повідомленні, ці компанії були залучені до фінансового розслідування діяльності колишніх співвласників ПриватБанку та юридичного супроводження справ, що стосуються націоналізації банку.
Суд погодився, що Коломойський І.В., подавши цей позов, зловживав своїми процесуальними правами та намагався затягнути судовий розгляд:
- по-перше, подаючи позов у Київський районний суд м. Одеса до ТОВ “Телекомпанія “АРС”” з приводу захисту честі, гідності та ділової репутації, він намагався штучно змінити територіальну підсудність позовних вимог до інших співвідповідачів, які зареєстровані у Києві та поза межами України;
- по-друге, основні та похідні вимоги колишнього акціонера ПриватБанку мають різний предмет спору, що свідчить про їх непов’язаність;
- по-третє, цей позов дублює вже наявний – цивільна справа за позовом Коломойського І.В. з ідентичними вимогами до Національного банку, ПриватБанку, Міністерства фінансів та міжнародних радників перебуває в провадженні Солом’янського районного суду м.Києва з грудня 2017 року.
“Національний банк задоволений справедливим рішенням суду, яке стверджує верховенство права в Україні та запобігає зловживанням процесуальними нормами. Закон має бути один для всіх, і це рішення – цьому свідчення”, – прокоментував рішення Одеського суду начальник управління претензійно-позовної роботи Національного банку Віктор Григорчук. – Вважаємо неприпустимим створення перешкод для розслідування подій, що призвели до багатомільярдної нестачі капіталу ПриватБанку та створили безпідставні додаткові витрати для держави“.
Нагадаємо, на початку 2018 року міжнародна компанія Kroll, яка проводила forensic audit ПриватБанку підтвердила, що банк був об’єктом масштабних та скоординованих шахрайських дій як мінімум протягом десяти років до націоналізації, що призвело до завдання банку збитків щонайменше в розмірі 5.5 млрд дол. США.