Інфляція продовжує поступово прискорюватися, хоча й перебуває нижче цільового діапазону 5% ± 1 в.п. У червні вона збільшилася до 2,4% і, за оцінками Національного банку, продовжила прискорюватися і в липні. Головним чинником підвищення інфляції стало подорожчання окремих сирих продуктів харчування через несприятливі погодні умови. Також погіршилися й інфляційні очікування бізнесу та населення. Водночас інфляцію гальмували слабкий внутрішній попит, сприятлива ситуація на валютному ринку та відносно низькі ціни на енергоресурси.Інфляція помірно зростатиме й надалі і цього року повернеться в цільовий діапазон 5% +/- 1 в.п.
У другому півріччі 2020 року інфляція дещо прискориться (до 4,7% на кінець року) під впливом низки факторів як зовнішнього, так і внутрішнього походження. По-перше, це зумовлюватиметься м’якою монетарною та фіскальною політикою, які послаблять негативні ефекти COVID-19 та підтримають споживчий попит і ділову активність. По-друге, на цінах відобразиться подорожчання енергоносіїв, а також гірший врожай фруктів.
Протягом 2021-2022 року інфляція продовжить перебувати в межах цільового діапазону.
«Українська економіка впаде на 6% у 2020 році, однак у наступні роки повернеться до зростання на рівні близько 4%», – зауважили в НБУ.
Національний банк переглянув прогноз падіння реального ВВП у 2020 році, зумовленого коронакризою, з 5% до 6%. Найглибше падіння залишилося позаду – у другому кварталі.
У другому півріччі 2020 року економіка розпочала відновлення. Пом’якшення карантинних обмежень сприяє пожвавленню ділової активності. До повноцінної роботи вже повернулися більшість підприємств найбільш постраждалого під час коронакризи сектору послуг. Ситуація на ринку праці хоч і залишається гіршою за докризову, втім демонструє ознаки стабілізації. Стимулюючі заходи Національного банку, кредитні канікули, податкові пільги та розширення бюджетної допомоги з безробіття додатково підтримали бізнес-активність та приватне споживання.
Утім, темпи відновлення економіки будуть стримуватися все ще пригніченим споживчим та інвестиційним попитом. Під час кризи громадяни суттєво знизили витрати на товари не першої необхідності, а бізнес призупинив втілення планів розвитку, переглянув штатні розписи та зарплатні фонди. З огляду на високий рівень невизначеності щодо поширення коронавірусу громадяни та підприємства, ймовірно, і надалі будуть достатньо стриманими в своїх споживчих та інвестиційних рішеннях. Повільний вихід із кризи інших країн, зокрема й наших торговельних партнерів, також обмежує можливості пришвидшення відновлення економіки.
У 2021-2022 роках українська економіка зростатиме завдяки монетарним та фіскальним стимулам та посиленню зовнішнього попиту. Головним драйвером економічного зростання буде приватне споживання.
«Поточний рахунок платіжного балансу в 2020 році буде зведено з профіцитом вперше за п’ять років», – повідомили у Нацбанку.
Національний банк суттєво покращив прогноз поточного рахунку на 2020 рік – з нульового дефіциту (за старою методологією – дефіциту 1,7% ВВП у квітневому прогнозі) до профіциту на рівні 4,4% ВВП.
Формуванню профіциту поточного рахунку сприятиме значне скорочення імпорту через падіння попиту на товари довгострокового призначення, закриття кордонів для подорожей, а також низькі ціни на енергоносії. Водночас завдяки збереженню в світі стабільного попиту на продовольство негативні наслідки пандемії для експорту очікуються слабшими, ніж для імпорту. Крім цього, обсяг переказів від трудових мігрантів в Україну буде вищим, ніж очікувалося.
Утім, у наступні роки поточний рахунок знову буде дефіцитним унаслідок реалізації відкладеного споживчого та інвестиційного попиту, а також очікуваного зниження транзиту газу.
«Ключовим припущенням окресленого макропрогнозу є продовження співпраці з МВФ відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику».
Дотримання умов нової програми stand-by з МВФ, зокрема й у частині проведення послідовної фіскальної та монетарної політики, дасть змогу забезпечувати макроекономічну стабільність, необхідну для впевненого та безперервного відновлення економіки.
Підтримка МВФ є важливою з точки зору фінансування бюджетних витрат на подолання наслідків пандемії, вчасних та повних розрахунків за державним боргом, збереження доступу на міжнародні ринки капіталу та зацікавленості міжнародних інвесторів в українських активах.
Фінансування від МВФ та інших офіційних міжнародних партнерів допоможе суттєво наростити міжнародні резерви України. За підсумками цього року вони зростуть до близько 30 млрд дол. США, а в наступні роки – до 32-33 млрд дол. США.
Головним ризиком для цього прогнозу є триваліший термін пандемії коронавірусу та потенційне повернення до жорсткіших карантинних заходів, необхідних для її подолання як в Україні, так і в світі. Це може призвести до суттєвішого та тривалішого охолодження як глобальної, так і української економіки.
Актуальними залишаються також інші ризики:
- негативний вплив судових рішень на макрофінансову стабільність;
- ескалація військового конфлікту на сході країни;
- збільшення волатильності світових цін на продукти харчування з огляду на глобальні зміни клімату та ризик посилення протекціонізму в світі.
Зважаючи на поступове прискорення інфляції та окреслений баланс ризиків, Правління Національного банку зберегло облікову ставку на рівні 6%.
«Ми очікуємо, що облікова ставка залишиться на поточному низькому рівні принаймні до кінця цього року».
В наступному році Національний банк буде приймати рішення щодо облікової ставки залежно від реалізації проінфляційних ризиків, у тому числі зміни соціальних стандартів, та темпів відновлення економіки.
Попередні зниження облікової ставки ще не повністю відобразилися у вартості ресурсів на фінансових ринках. Банки продовжують знижувати відсотки за кредитами та депозитами. Втім, для закріплення ставок на однознаковому рівні учасники фінансових ринків мають бути впевненими в послідовній економічній політиці і розумному балансі між стриманням інфляції та монетарним стимулюванням.
Зберігаючи облікову ставку на рівні 6%, Національний банк залишає достатній простір для монетарного стимулювання і зможе надати економіці додатковий імпульс для зростання у випадку повільнішого відновлення споживчого та інвестиційного попиту.
Збереження облікової ставки на рівні 6% ухвалене рішенням Правління Національного банку України від 22 липня 2020 року № 488- рш “Про розмір облікової ставки”.
Новий детальний макроекономічний прогноз буде опубліковано в Інфляційному звіті 30 липня 2020 року.
Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики, яка передувала ухваленню Правлінням Національного банку цього рішення, буде оприлюднено 3 серпня 2020 року.
Наступне засідання Правління Національного банку України з питань монетарної політики відбудеться 3 вересня 2020 року відповідно до затвердженого та оприлюдненого графіка.