На засіданні Уряду 24 квітня затверджено Методику оцінювання фіскальних ризиків.

Згідно з постановою Кабміну № 351 “Про затвердження Методики оцінювання фіскальних ризиків”, запроваджується порядок здійснення оцінки фіскальних ризиків та виділяються види фіскальних ризиків, які безпосередньо мають оцінюватися. Вони пов’язані з такими факторами:

• зміною у макроекономічному середовищі;
• наданням державних гарантій за кредитами;
• діяльністю суб’єктів господарювання державного сектору економіки;
• функціонуванням фінансового сектору;
• реалізацією проектів державно-приватного партнерства;
• ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій;
• невиконанням плану надходжень від приватизації державного майна;
• відхиленням від планових показників у сфері пенсійного забезпечення.

У Міністерстві фінансів зазначають, що запровадження такого підходу є раціональним та ефективним, адже допоможе підвищити рівень прогнозованості державного бюджету України.

Прийнята постанова має на меті запровадити в Україні комплексну систему управління фіскальними ризиками, аби мінімізувати їхній вплив на показники держбюджету.

Види фіскальних ризиків за групами (згідно з ухваленою Методикою):

1. Ризики, пов’язані із змінами у макроекономічному середовищі: негативні зміни основних прогнозних показників (ВВП, курсу нацвалюти, цінових індексів, обсягу прибутку підприємств, фонду оплати праці найманих працівників і грошового забезпечення військовослужбовців, показників зовнішньої торгівлі), що відбулися через уточнення статистичних даних у бік зменшення.

2. Ризики, пов’язані з наданням державних гарантій: ризики, пов’язані з невиконанням позичальником боргових зобов’язань, гарантованих державою, з негативним впливом людського і технічного факторів.

3. Ризики, пов’язані з діяльністю суб’єктів господарювання державного сектору економіки: відхилення прогнозних показників фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання державного сектору економіки від запланованого рівня, що може призвести до зменшення надходжень бюджету та/або потребувати додаткових витрат бюджету.

4. Ризики, пов’язані із функціонуванням фінансового сектору:

• ріст обсягу витрат держави на підтримку держбанків;
• ріст держвитрат на підтримку системи гарантування вкладів фізичних осіб у зв’язку з визнанням неплатоспроможності банків;
• витрати держбюджету для компенсації збитків Національного банку відповідно до вимог Закону України “Про Національний банк України”.

5. Ризики, пов’язані з реалізацією проектів державно-приватного партнерства: виникнення зобов’язань держави в рамках реалізації таких проектів у разі настання ризику, що розподілений на державного партнера.

6. Ризики, пов’язані з виникненням надзвичайних ситуацій техногенного, природного характеру: виникнення зобов’язань держави з ліквідації наслідків таких надзвичайних ситуацій.

7. Ризики, пов’язані з невиконанням плану надходжень від приватизації державного майна:

• несвоєчасне подання уповноваженими органами управління держорганам приватизації пропозицій стосовно включення об’єктів права державної власності до переліку об’єктів, що підлягають приватизації на наступний рік, разом з висновками щодо прогнозованої суми надходження коштів від приватизації таких об’єктів;
• недотримання строку передачі Фонду державного майна об’єктів, щодо яких прийнято рішення про їх приватизацію;
• непродаж об’єктів великої та малої приватизації внаслідок відсутності попиту;
• недотримання строку погодження розроблених Фондом державного майна проектів актів Кабміну про визначення радника та затвердження умов продажу об’єктів великої приватизації;
• неподання Фондом державного майна щороку до 1 березня та до 1 липня Мінфіну попередніх та уточнених прогнозних показників надходження коштів від приватизації окремо на поточний, наступний та два подальші роки у розрізі запропонованих до приватизації об’єктів з урахуванням прогнозованих обсягів надходження коштів від приватизації та фінансового стану.

8. Ризики, пов’язані із відхиленням від планових показників у сфері пенсійного забезпечення:

• невиконання планових показників власних надходжень Пенсійного фонду внаслідок: зменшення чисельності найманих працівників; зниження розміру сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соцстрахування; падіння платоспроможності підприємств, установ у частині сплати обов’язкових страхових платежів до Пенсійного фонду;
• ріст видатків на пенсійні виплати внаслідок прийняття законів щодо фінансування невиплачених сум пенсій особам, які проживають у населених пунктах Донецької та Луганської областей.

Нагадаємо, з 26 квітня Нацбанк зменшує облікову ставку до 17,5%.

Нещодавно LegalHub повідомляли, що Нацбанк готує закон про платіжні послуг, котрий полегшить вихід на ринок платіжних компаній.

---