Валютні операції через платіжні пристрої: право є, можливості — нема!

Поділіться:

1 січня набрали чинності нові правила валютно-обмінних операцій, за якими фізичні особи матимуть право здійснювати купівлю-продаж готівкової іноземної валюти через платіжні пристрої банків без карткового рахунку. Однак чи готові банки забезпечувати клієнтам таку можливість?

Саме на початку 2019 року набула чинності постанова Правління НБУ, прийнята ще в червні 2018 року №63 у частині викладення пункту 4 розділу IV Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженої Постановою Правління НБУ від 12.12.2002 р. №502.

Згідно з оновленими нормами банк, фінансова установа мають право через платіжний пристрій здійснювати операції з купівлі у фізичних осіб готівкової іноземної валюти за готівкові гривні та продажу фізичним особам-резидентам готівкової іноземної валюти за готівкові гривні.

Меню платіжного пристрою повинно містити інформацію про курс купівлі-продажу готівкових іноземних валют та повідомлення для фізичної особи-нерезидента про можливість здійснення зворотного обміну невикористаних коштів у гривнях у касі того банку, тієї фінансової установи, яким належить платіжний пристрій, за умови наявності квитанції/чека банкомата.

Платіжний пристрій повинен бути налаштований таким чином, щоб фізична особа перед здійсненням таких операцій мала змогу обирати на екрані платіжного пристрою резидентність особи (резидент/нерезидент).

При цьому варто нагадати, що пункт 1.32-2 статті 1 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” платіжний пристрій визначено як технічний пристрій (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування тощо), який дає змогу користувачеві здійснити операції з ініціювання переказу коштів, а також виконати інші операції згідно з функціональними можливостями цього пристрою.

Однак, звернувшись до веб-сайтів п’яти великих банків України, а саме:

та їхніх сторінок у соцмережах, можна побачити відсутність інформації про нові валютні правила, як наприкінці грудня 2018 року, так і на початку 2019 року.

Зважаючи на такі обставини, адвокат і, в тому числі, споживач банківських послуг Наталія Мороцька звернулася до перелічених банківських установ, надіславши їм у повідомленнях через їхні сторінки у мережі Facebook запитання щодо можливості здійснення відповідних операцій через платіжні пристрої банків.

Що кажуть банки про нововведення НБУ?

Приватбанк у своїй відповіді підтвердив, що НБУ впровадив таку можливість, і тепер банки мусять налаштувати ПЗ (програмне забезпечення — Н.М.) для проведення таких операцій. Це потребує трохи часу, але банк обіцяє зробити якнайшвидше і одразу усім повідомити про таку прекрасну можливість.

“На моє запитання про строки, в які банк планує створити умови для реалізації цього права, представник установи відповів, що, на жаль, точну дату заначити поки немає змоги, але вони вже працюють над тим, щоб реалізувати проведення таких операцій якомога швидше”, – розповідає Наталія.


Відповідь від Ощадбанку отримати не вдалося, оскільки в повідомленнях працює автоматичний чат, в опціях якого питання щодо валютних операцій через платіжні пристрої не було.

Від Райффайзен Банку Аваль надійшла лише автоматична відповідь з новорічним привітанням і обіцянкою відповісти незабаром.

УКРСИББАНК запевнив адвоката в тому, що приділяє увагу розвитку інтернет-банкінгу UKRSIB online. І пообіцяв відразу ж повідомити, як тільки функціонал конвертації та обміну валюти буде реалізовано. Рекомендував слідкувати за офіційними новинами на сайті банку.

 

“ПУМБ також повідомив мені в чаті про те, що не володіє інформацією, коли саме можна буде здійснювати валютні операції через його платіжні пристрої”, — розповідає Наталія.

 

Тобто право у споживачів банківських послуг є, а технічної можливості його реалізувати — немає.

Нагадаємо також, що “Валютний безвіз” для ринку капіталу має запровадити прийнятий Закон “Про валюту і валютні операції”, який вводиться в дію 7 лютого 2019 року.

Поділіться: