Верховна Рада ухвалила новий закон про фінансовий моніторинг (детально)

Верховна Рада ухвалила в цілому проект Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Про це повідомила прес-служба Міністерства фінансів.

Рішення було прийнято 246 нардепами при необхідному мінімумі у 226 голосів.

«Унормування цих питань є частиною міжнародних зобов’язань України, визначених Угодою про асоціацію з ЄС, а також ратифікованим у листопаді минулого року Меморандумом про взаєморозуміння між Україною та ЄС», – сказано у повідомленні.

Законопроект адаптує в національне законодавство Рекомендації FAT та 4-ту і частково 5-ту Директиви Європейського Союзу проти відмивання коштів та фінансування тероризму, які вже впроваджені в усіх країнах-членах ЄС та є обов’язковими для країн, що мають намір на членство, тобто і для України.

При доопрацюванні законопроекту 2179 його норми було доповнено:

  • процедурою застосування угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства;
  • обмеженням максимального розміру штрафу за найтяжчі порушення для фінансових установ;
  • можливістю оскарження рішення про накладення штрафів до виконання такого рішення;
  • змінами до порядку включення осіб до переліку осіб пов’язаних з тероризмом (перелік буде змінюватися на підставі рішення суду);
  • усуненням неоднозначних і оціночних формулювання.

Втілення норм закону забезпечить:

  • перехід до застосування суб’єктами первинного фінансового моніторингу ризик-орієнтованого підходу та, відповідно, до кейсового звітування про підозрілі операції своїх клієнтів;
  • можливість використання результатів належної перевірки, здійсненої іншим суб’єктом первинного фінмоніторингу;
  • збільшення суми фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу (з 150 тис. грн до 400 тис. грн) з одночасним зменшенням кількості ознак таких фінансових операцій (з 17 до 4);
  • створення прозорого інструменту притягнення до відповідальності за порушення;
  • скорочення затрат банків та фінансових установ на звітування про фінансові операції завдяки можливості автоматизації процесу надання інформації та зменшення періодичності інформування;
  • удосконалену процедуру розкриття кінцевих бенефіціарних власників.