Спір щодо формування переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за рахунок ФГВФО, належить до юрисдикції адміністративних судів. 

Про це повідомила прес-служба Верховного Суду.

«Позивачі звернулися до суду із вимогою визнати незаконним блокування уповноваженими особами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку їхніх грошових коштів на банківських рахунках, зобов’язати відповідачів надати ФГВФО інформацію про включення позивачів до загального реєстру вкладників банку, а також стягнути на їхню користь матеріальні збитки та моральну шкоду», – сказано в повідомленні.

Місцевий суд закрив провадження у справі виходячи з того, що вказані позовні вимоги не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства, а суд апеляційної інстанції залишив це рішення без змін.

Відповідна постанова мотивована тим, що спір стосовно формування переліку вкладників, які мають право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО, затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат, інші питання, що стосуються депозитних коштів вкладників, є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Вирішуючи питання юрисдикційної належності спору, Велика Палата Верховного Суду виходила з таких міркувань.

ФГВФО є державною спеціалізованою установою, юридичною особою публічного права, що виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб.

Уповноважена особа ФГВФО в цьому випадку виконує від імені ФГВФО делеговані ним повноваження щодо гарантування вкладів фізичних осіб, а тому спір стосовно формування переліку вкладників, які мають право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО, та затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Вимоги позивачів про відшкодування збитків є похідними від основних вимог і за правилами ч. 5 ст. 21 КАС України підлягають розгляду адміністративним судом, оскільки заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Отже, заявлені позивачами позовні вимоги, які за своєю природою випливають зі спору щодо правильності нарахування та виплати ФГВФО коштів за відповідним вкладом в межах гарантованої суми відшкодування, є вимогами саме до ФГВФО, що підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Із повним текстом постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 461/2035/17 (провадження № 14-552цс19) можна ознайомитися за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/87951360.

---