З 7 лютого українці можуть інвестувати за кордон без ліцензії: “валютний” закон введено у дію

Поділіться:

З сьогоднішнього дня введений в дію Закон України “Про валюту і валютні операції”, прийнятий 21 червня 2018 року.

Новий Закон про валютний нагляд змінює підхід до валютного регулювання та визначає нові принципи валютного нагляду, такі як: свобода здійснення валютних операцій, ризикоорієнтованість, прозорість, достатність та ефективність валютного регулювання; самостійність та ринковість валютного регулювання.

Валютний контроль замінено на валютний нагляд

Законодавець замінив поняття валютний контроль на валютний нагляд. Відтепер процедури, пов’язані з валютою та валютним регулюванням, носять більш інформаційний характер, а не дозвільний. В законі зазначено нові визначення валютного регулювання.

Валютне регулювання — діяльність Національного банку України та Кабінету Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб’єктами валютних операцій і уповноваженими установами.

Валютний нагляд — система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб’єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства.

Хто здійснює валютний нагляд?

Валютний нагляд в Україні здійснюється Національним банком України та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, а також агентами валютного нагляду.

Агенти валютного нагляду мають право вимагати у суб’єктів валютних операцій документи, пов’язані із здійсненням валютних операцій у визначений ними строк.

Органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства, під час яких мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об’єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій.

НБУ може застосувати заходи захисту

Нацбанк за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту:

  • обов’язковий продаж частини надходжень в іноземній валюті;
  • встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів;
  • встановлення особливостей здійснення операцій, пов’язаних із рухом капіталу;
  • запровадження дозволів та (або) лімітів на проведення окремих валютних операцій;
  • резервування коштів за валютними операціями.

Заходи захисту запроваджуються на строк не більше шести місяців, на аналогічний строк може бути продовжено дії попередніх заходів захисту.

Строк розрахунків за експорт/імпорт товарів

З 7 лютого 2019 року граничний строк розрахунків за операціями експорту та імпорту товарів становитиме 365 календарних днів, замість 180.

Це обмеження не поширюється на експорт, імпорт товарів в незначному розмірі, крім:

  • дроблення операцій з експорту товарів;
  • дроблення валютних операцій.

Під незначним розміром валютної операції мається на увазі операція, сума якої менше 150 000 грн.

Отже під контроль потрапляють тільки операції, які перевищують еквівалент 150 тис. грн – це сума порогу фінмоніторингу по запобіганню легалізації (відмиванню) доходів.

У разі встановлення Національним банком граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше 365 днів.

Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав — з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Порушення резидентами строку розрахунків тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Операції, які підпадають під валютний контроль

У загальному випадку відлік строку для розрахунків починається наступного календарного дня після дати оформлення митної декларації, акта або іншого документа, що підтверджує постачання.

Експортна операція підпадає під валютний контроль, якщо оплата не надійшла на дату митного оформлення товарів, або на дату виконання робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу.

Імпортна операція підпадає під валютний контроль, якщо на дату оплати товару немає інформації про ввезення товару до України; або про завершення імпортної операції без ввезення товару до України.

Відповідальності за порушення вимог валютного законодавства

За порушення вимог валютного законодавства (крім порушення строків за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлюється згідно із статтею 13 Закону) можуть бути застосовані:

  • письмове застереження;
  • обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів валютних операцій;
  • штрафні санкції;
  • зупинення або відкликання (анулювання) ліцензії на здійснення валютних операцій.

За новими правилами українці зможуть інвестувати за кордон без отримання індивідуальних валютних ліцензій. Зараз же, щоб здійснити таку інвестицію, необхідно отримати ліцензію від НБУ. 

Зі вступом в силу нового Закону про валюту ДФС отримала право проводити перевірки суб’єктів валютних операцій і вимагати від них усі необхідні документи щодо зазначених операцій.

Проте вказані дії ДФС здійснюватиме стосовно юридичних і фізичних осіб – резидентів та нерезидентів України відповідно до положень Закону “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

Поділіться: