У квітні-червні на банківському ринку були відчутними наслідки пандемії та запроваджених карантинних заходів через скорочення кредитного портфеля та зниження прибутковості.
Про це йдеться у серпневому “Огляді банківського сектору”.
Водночас, на відміну від попередніх криз, зростали обсяги депозитів населення та бізнесу. Національний банк продовжує сприяти комфортному проходженню банками та позичальниками поточної кризи, але вимагає належної оцінки ризиків учасниками ринку і вже наступного року проаналізує якість проведених реструктуризацій.
«Кредитний портфель банків зменшився через пандемію COVID-19 та карантинні заходи».
На тлі пандемії COVID-19, не зважаючи на подальше здешевлення кредитів, попит як бізнесу, так і населення на кредити знижувався, що призвело до зменшення кредитного портфеля банків.
Так, портфель чистих кредитів бізнесу (тобто портфель без урахування резервів) скоротився за квартал на 6,3% у гривні та на 3,6% у іноземній валюті у доларовому еквіваленті. Портфель чистих кредитів населенню зменшився на 5% за квартал (-4,4% за квітень) вперше з початку 2017 року. Ключовим чинником такого скорочення було формування банками резервів за одночасного скорочення попиту на кредити внаслідок погіршення споживчих настроїв. Зокрема, у ІІ кварталі скоротилися позики на побутову техніку та автокредити.
У ІІ кварталі скорочувалася частка непрацюючих кредитів, зокрема в державних банках, унаслідок списань. Рівень покриття непрацюючих кредитів резервами зріс за квартал на 1.2 в. п. до 96,8%, оновивши історичний максимум.
Водночас зарано робити висновки щодо загального впливу пандемії та карантинних заходів на якість кредитного портфеля, оскільки досі існує невизначеність з темпами відновлення окремих секторів економіки та тривалістю кредитних канікул.
«Вартість депозитів надалі знижується, а їх обсяги у банках зростають».
У ІІ кварталі продовжувався приріст депозитів населення та бізнесу в банках. Зокрема, гривневі кошти бізнесу на рахунках у банках зросли на 9% за квартал (+24,6% р/р). Гривневі вклади населення зросли на 10,9% (+24,1% р/р) за ІІ квартал, переважно за рахунок вкладів на вимогу. Такий приріст позитивно контрастує з кризами минулих років, коли вкладники активно забирали кошти з банків.
Завдяки зниженню облікової ставки та стабільності депозитної бази продовжують знижуватися ставки за гривневими депозитами населення (9,6% річних на кінець червня та менше 9% на кінець липня), що сприяє зниженню вартості кредитів у національній валюті. Вартість валютних депозитів та кредитів продовжує перебувати на низьких рівнях.
Завдяки зміцненню гривні рівень доларизації депозитів у ІІ кварталі знизився на 3.8 в.п. до 40,7%.
«До кінця року банки залишаться прибутковими, попри очікуване зростання відрахувань у резерви».
Прибуток банків за квітень-червень скоротився до 7,7 млрд грн, а за І півріччя 2020 року він був на 23,4% меншим від результату за аналогічний період минулого року, і становив 23,8 млрд грн. Зменшення прибутку пов’язане з відрахуванням до резервів, а також зниженням попиту на банківські послуги, яке призвело до зниження комісійних доходів.
Головним викликом для прибуткової діяльності банків надалі будуть втрати від погіршення якості кредитного портфеля, що призведе до зростання відрахування в резерви у наступні два квартали. Водночас процентні та комісійні доходи надалі зростатимуть, тому до кінця року сектор залишиться прибутковим.
Щоб сприяти проведенню ефективних реструктуризацій для боржників, що постраждали внаслідок карантинних заходів, НБУ продовжив до кінця листопада дію спрощених правил оцінки кредитного ризику. Таким чином Національний банк прагне створити сприятливі умови, які дозволять і банкам, і позичальникам комфортно пройти кризу.
Водночас у фокусі уваги залишатиметься належна оцінка банками ризиків. Якість проведених банками реструктуризацій буде проаналізовано НБУ на початку наступного року в межах щорічної оцінки стійкості банків.