Бізнес вважає за необхідне ввести податок на виведений капітал

Третім питанням, винесеним на обговорення під час зустрічі УРБ та ДПС, стала ідея запровадження податку на виведений капітал, що є одним із ТОП-10 пріоритетів діяльності Української Ради Бізнесу. Бізнес наполягає на скасуванні дискреційного податку на прибуток та заміні його сучасною моделлю податку на виведений капітал. Ідея була схвалена на засіданні Національної ради реформ під головуванням Президента України Володимира Зеленського, яке відбулося 30 червня.

За інформацією Державної служби статистики, із початку 2020 року надходження податку на прибуток суттєво знизилися – у 7,5 разу, порівняно з 2019 роком. Яка точка зору Державної податкової служби на цю ситуацію, як оцінюють податківці перспективу запровадження податку на виведений капітал?

Як пояснили представники ДПС, відомство давало свої оцінки обом законопроєктам про податок на виведений капітал, зареєстрованим у парламенті. Розрахунки робилися на дату надходження документів, хоча зараз, звичайно, ситуація змінюється щодня.

«Коли погіршується фінансовий результат внаслідок кризи, коронавірусу, інших негативних явищ, – це становить загрозу надходженням класичного податку на прибуток. Але це симетрично негативно впливає і на надходження податку на виведений капітал. Хоч моделі і різні, але базуються на тому, який буде прибуток у компанії. Якщо його немає, то не буде чого й розподіляти», – переконані в ДПС.

У Державній податковій службі уважно вивчають досвід Польщі, яка з 1 січня наступного року запроваджує податок на виведений капітал. Щоправда, не для всіх підприємців, а лише для тих, чий річний дохід не перевищує 50 млн польських злотих та які відповідають певним критеріям. Польщу й Україну цілком можна порівнювати як країни, схожі за територією і кількістю населення. Проте є і застереження щодо застосування такої практики в Україні, кажуть у ДПС:

«Є певний негатив, коли в країні одночасно існуватимуть і податок на прибуток, і податок на виведений капітал. Плюс у нас ще залишатиметься спрощена система оподаткування. Тобто будуть три різні системи оподаткування, які використовуватимуться одночасно. По-перше, є ризики адміністрування всіх процесів. По-друге, будуть ризики в операціях між цими платниками. Чи будуть якісь запобіжники, чи буде заборона таких операцій, чи будуть вони оподатковуватися? Всі ці питання потребують опрацювання і відповідей на них».

Також представників ДПС хвилюють питання адміністрування податку на виведений капітал, попередження можливих зловживань та ухилянь, а також реальність виконання бюджетних розрахунків.

Представник Асоціації платників податків України Катерина Гривнак розповіла, що бізнес готовий до компромісів – наприклад, розглянути питання щодо компенсації недонадходження від запровадження податку на виведений капітал, – через сплату авансового внеску у перший рік його впровадження у розмірі 50% від суми податку на прибуток за попередній рік. В Асоціації також вважають, що доцільно запроваджувати податок на виведений капітал одразу для всіх – оскільки в разі запровадження податку для частини компаній можуть виникати ризики, які наперед важко передбачити законодавчо.  

За підсумками зустрічі сторони домовилися, що члени Української Ради Бізнесу нададуть письмові пропозиції та експертні оцінки за всіма обговореними питаннями. Учасники зустрічі запланували продовжити консультації для обговорення питань реалізації окремих аспектів податкової політики та для аналізу законодавчих ініціатив.