З 1 червня 2020 року в Україні почала діяти система автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху водіями.

Адвокат Pavlenko Legal Group Григорій Павленко проаналізував досвід зарубіжних країн з даного питання та надав свій висновок стосовно правомірності такого нововведення в Україні.

«Три. Саме стільки штрафів на мене було накладено з моменту введення в дію камер автоматичної фіксації порушення правил дорожнього руху, і, знаєте, я дуже радий цьому», – зазначає адвокат.

Чому? Тому що реальне настання відповідальності дисциплінує водіїв і, як наслідок, позитивно впливатиме на безпеку дорожнього руху загалом. 

Більше того, переконаний, що держава має ініціювати збільшення розміру штрафів, оскільки теперішнє покарання в розмірі 122-255 грн (приблизно 4$ та 9$ відповідно) у випадках перевищення швидкості більше ніж на 50 км/год не є тим, що викарбується в пам’яті більшості порушників. Слід державі подумати і над тим, щоб рецидивістів, при досягненні певної кількості штрафів, тимчасово позбавляли права керування транспортним засобом.

Це досить категорична позиція, але поясню.

Досить часто я подорожую Європою і неодноразово мав можливість їздити на автомобілі в різних країнах ЄС. Невесело, нудно, але так безпечно на дорогах я більш ніде не почувався.

Тобто, вважаю, що автоматична фіксація порушень ПДД є правильним кроком, але сьогодні фіксація працює з певними законодавчими недоліками, які полягають у наступному. 

За загальним правилом зафіксований в автоматичному режимі штраф приходить власнику транспортного засобу, на якого він зареєстрований. 

Проте справа в тому, що ст. 61 Конституції України передбачає те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Простими словами – я не маю нести юридичну відповідальність за те, що накоїв хтось інший.

Тепер уявімо реальну ситуацію, коли ви передали в керування свій автомобіль куму чи брату, а він, будучи недобросовісним водієм, натрапив на камеру і вам прийшов штраф за порушення, яке ви не вчиняли. 

Чи порушується в такому випадку вищевказаний припис Основного закону? Очевидно, що так.

У подальшому ви маєте доводити свою невинуватість та те, що належним відповідачем за конкретне адміністративне правопорушення є не ви.

Цікавим є те, що всі ми пам’ятаємо – камери у нас з’являються не вперше, і в 2010 році влада намагалася подібним чином привчити учасників дорожнього не їздити швидко.

Тоді все “розбилося” об рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, яким суд визнав неконституційним накладення штрафу на осіб, які є власниками транспортного засобу, оскільки це є прямим порушенням принципу індивідуальності покарання. 

Однак, з незрозумілих причин, діюча влада вирішила залишити без уваги досвід попередніх років, і сьогодні ми маємо фактично ідентичну правову проблему.

Наслідком такої непослідовності стане те, що в пошуках справедливості учасники дорожнього руху оскаржуватимуть штрафи в судовому порядку та цілком можуть розраховувати на перемогу у судах.

Введення автоматичної фіксації порушень ПДР є дійсно дуже правильним заходом від держави, але правова сторона цього питання є досить суперечливою, а тому потребує якомога швидшого доопрацювання. 

Проте, незважаючи на те, що ви маєте всі шанси успішно оскаржити накладений на вас штраф, закликаю усіх дотримуватися правил дорожнього руху і робити це більш сумлінно, ніж це робив донині я.

---