Основним нормативно-правовим актом, який регулює банкрутство фізичних осіб в Україні є Кодекс України з процедур банкрутства.

Якщо раніше Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» допускалося відновлення платоспроможності (банкрутство) лише фізичної особи-підприємця, то діючим Кодексом фізичну особу-підприємця та фізичну особу об’єднано в одну категорію боржників.

Таке об’єднання чи ототожнення фізичної особи та підприємця зроблено державою, оскільки у цивільних, господарських та інших відносинах підприємець є різностороннім учасником, до регулювання діяльності підприємця застосовуються норми законодавства, які регулюють діяльність юридичної особи, але при будь яких умовах підприємець залишається фізичною особою.

Провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи може бути відкрито лише за заявою боржника. Це означає, що жоден із кредиторів, включаючи банки та представників бізнесу не мають права звернутися із заявою про банкрутство фізичної особи.

Звернення відбувається до господарського суду за наявності відповідних підстав, які вказують на неплатоспроможність особи чи її загрозу.

У заяві про відкриття провадження фізична особа має обов’язково дотримуватися норм Кодексу та зазначити обов’язкову інформацію, включаючи інформацію про неплатоспроможність та додати значний перелік документів, що підтверджують або доповнюють інформацію в заяві. При підготовці заяви варто також пам’ятати, що така заява має відповідати вимогам Господарського процесуального кодексу України.

Особливо варто зупинитися на одному із додатків 一 пропозиції щодо реструктуризації боргів. Це документ підготовлений боржником у якому він показує суду та кредиторам його намір відновити платоспроможність або глобально вказує про неможливість відновити свою платоспроможність. До цього документа не варто відноситись легковажно, оскільки далі на його основі буде готуватися План реструктуризації боргів.

Загалом процедура банкрутства фізичної особи поділяється на дві стадії 一 реструктуризація боргів та погашення боргів.

Процедура реструктуризації боргів фізичної особи це одна із судових процедур, що застосовується  метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов’язань згідно з планом реструктуризації боргів. Така процедура триває від трьох місяців до одного року, а її перебіг залежить від суду, боржника та настроїв кредиторів. Також в такій процедурі, судом призначається арбітражний керуючий (керуючий реструктуризацією), який є незалежною особою в процесі та комунікує між судом, боржником та кредиторами.

В реструктуризації відбувається пошук кредиторів, складання плану, аналіз усіх поданих документів боржником. Досить часто в такій процедурі з’являються позови в межах справи про банкрутство. Такими позовами можуть бути позови про визнання договорів недійсними та повернення майна. Процедура реструктуризації боргів закінчується затвердженням плану реструктуризації та його виконанням або переходом до другої процедури 一 погашення боргів.

Погашення боргів боржника 一 це остання судова процедура у справі, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна фізичної особи. Саме так, у цій процедурі відбувається реалізація майна боржника, звичайно якщо таке є у його віданні. Все майно.

Арбітражний керуючий (керуючий реалізацією майна) спільно з боржником проводить інвентаризацію майна та визначає його вартість. Майно боржника, що підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника, складає ліквідаційну масу. До речі, варто зазначити, що Кодексом передбачені запобіжники щодо продажу єдиного житла боржника. Це зроблено для того, щоб фізичних осіб та членів їх сімей не залишати без єдиного житла.

Після проведення всіх розрахунків, суд закінчує банкрутство, а фізична особа вважається звільненою від боргів. Не варто забувати, що справа може закінчитись і виконанням Плану реструктуризації. При цьому залишаються борги, які нерозривно пов’язані із фізичною особою. Це аліменти, борги що стосуються відшкодування шкоди завданої каліцтвом чи смертю.

На останок хочу зупинитись на репутації. Звільнившись від всіх боргів, фізичній особі не варто забувати, що вона несе репутаційні втрати.  Протягом п’яти років після визнання фізичної особи банкрутом не може бути відкрито провадження у справі про неплатоспроможність за її заявою.

Така особа зобов’язана перед укладенням договорів позики, кредитних договорів, договорів поруки чи договорів застави письмово повідомляти про факт своєї неплатоспроможності інші сторони таких договорів. Також, протягом трьох років після визнання фізичної особи банкрутом вона не може вважатися такою, яка має бездоганну ділову репутацію.

---