Україна не може відмовитись від вступу в НАТО, щоб зупинити Росію. Просто тому, що це не зупинить Росію.

А може дасть лише відстрочку на певний час. Але потім, коли Росія повернеться, вона буде у сильнішій позиції. А ми у слабшій. От і все.

Шлях до НАТО не є причиною того, що на нас напала Росія. Це ми маємо йти у НАТО, тому що Росія не визнає права на існування незалежної України й нападає. От у чому фішка. Причина і наслідки тут сплутані. Росія вже напала.

Тому немає сенсу відмовлятись від прагнення до вступу. Бо це нічого не дасть нам. А лише продемонструє слабкість. А Росія завжди відчуває слабкість. Як хижак відчуває, що жертва хвора і квола й атакує. Як гопнік, який читає по ваших очах, що ви слабкий і боїтесь і нападає. Як гієна, що відчуває запах крові. Тому і пан Пристайко вже заперечив, що висловив цю тезу.

Шлях до НАТО важливий для України саме як шлях. Так, ми не вступимо туди в найближчі роки. Це зрозуміло. Але саме шлях до НАТО робить нас сильнішими. Саме шлях до НАТО є тим стимулом, який змушує нас змінюватись у сильну сторону. Робити реформу. Адаптувати армію під найкращі стандарти. Так, це іноді виглядає як шлях заради шляху. Але це шлях заради більш сильного майбутнього.

Коли до вас приходить ворог, то краще зустрічати його разом із сильними друзями. І шлях до НАТО є запорука того, що ми є друзями. Бо коли Росія прийде, коли вона прийде наступного разу, не якщо, а коли вона прийде, ми маємо бути більш готові. Як зараз ми готові краще, ніж у 2014 році. І готові ми будемо краще якщо у нас будуть союзники. І відмовлятись від вступу до НАТО означає зменшити ймовірність, що союзники будуть з нами.

Тому суперечки про те, чи варто відмовитися від вступу до НАТО не мають сенсу. Бо люди, які кажуть, що відмовитись треба, або працюють на ворога, або виходять із помилкового судження, що це допоможе позбутися агресії Росії. Але ні. То не допоможе.

Треба просто прийняти, що для Росії Україна — екзистенційний ворог. Бо Імперія не може винести факт своєї смерті. І намагається повернутись. І для цього їм потрібні ми. Тому з Путіним чи без, із НАТО чи без нього, Росія буде атакувати. І вони мають розуміти, що ми готові. Вони мають знати, що ціна нападу буде високою. А зі шляхом до НАТО ми просто будемо готові краще. Нічого особистого. Тільки безпека.

Текст узято зі сторінки Фурси у Fecebook.

---