Шостий рік Україна проводить масову декомунізацію. Втім, пострадянське законодавство та нормативи досі стримують розвиток усіх галузей. Вони не відповідають правилам ринкової економіки, придушують конкуренцію,  їхні вимоги відлякують іноземні кампанії, котрі хотіли б працювати в країні. Ба більше, вони часто є головною причиною непрозорості галузей та ринків. Дорожній ­– не виняток.

Одна з таких застарілих норм — ціноутворення в дорожній галузі. Ця система була створена у 2000-х, та у її основі радянські норми та принципи планової економіки, які погано поєднуються з реаліями ринкової економіки.

До прикладу, для компаній установлюється межа прибутку компанії на рівні 1%. А як щодо кошторисної заробітної плати, котра зафіксована на рівні 9 954 грн? Обходячи пострадянський принцип ціноутворення, компанії підрядники нерідко вдаються до хитрощів з ціною матеріалів. Маскують свій прибуток у різноманітних підпунктах кошторисів. Для бюджету ж насправді значення має лише ціна за 1 кілометр дороги, якісне виконання підрядником контракту та дотримання строків. Саме тому вітчизняна модель ціноутворення в дорожній сфері потребує значного удосконалення.

Основа для реформування пострадянського ціноутворення закладена у проєкті наказу Міністерства розвитку громад та територій України «Деякі питання ціноутворення у будівництві».

Що пропонується?

Вартість робіт визначатиметься на підставі кошторисних норм і нормативів з ціноутворення у будівництві (далі – Норми), які будуть затверджені Міністерством розвитку громад та територій України. 

Запропоновані Командою підтримки реформ Укравтодору пропозиції  не суперечать розробленому Мінрегіоном Порядку застосування кошторисних норм при визначенні вартості будівництва. Натомість вони, на основі кращих міжнародних практик, визначають особливості підготовки інвесторської кошторисної документації та формування договірної ціни, які можуть використовуватися поряд з загальним Порядком.. 

На що ми опираємося?

Альтернативний порядок передбачає використання під час підготовки інвесторської кошторисної документації та узгодження договірної ціни з учасниками процедури закупівлі (спрощеної закупівлі) укрупнених показників, які будуть формуватися за Стандартизованими методами вимірювання в цивільній інженерії (Civil Engineering Standard Method of Measurement) (далі – CESMM), розробленими Інституцією інженерів будівельників Великобританії.

CESMM дає загальновизнану методологію підготовки укрупнених показників, після розробки яких відстежується лише ринкова вартість складових показника та необхідні норми часи.

CESMM вже зараз широко використовується Укравтодором при реалізації інфраструктурних проєктів, які фінансуються Міжнародними фінансовими організаціями (МФО).  Він дозволяє суттєво скоротити час при підготовці проєктної документації, є зрозумілою моделлю для міжнародних будівельних компаній та призводить до економії фінансових ресурсів, забезпечуючи якість робіт.

Дві реальності дорожнього ринку

Українські автошляхи ремонтуються сьогодні не лише за кошти з українського бюджету. МФО також інвестують у відновлення нашої інфраструктури. При цьому, закупівлі цих ремонтів здійснюються за вимогами донора. У дорожній галузі наче існують дві паралельні реальності:

1. У проєктах МФО міжнародні підрядники працюють за загальновизнаними правилами ціноутворення, частиною яких є CESMM, в той час ці самі підрядники не можуть працювати за цими ж правилами в межах бюджетних замовлень, оскільки чинна в Україні система ціноутворення є для них чужою та незрозумілою.
2. Українські підрядники, які працюють за проєктами МФО, змушені для ідентичних проєктів, які реалізуються за публічні кошти, використовувати чинну систему ціноутворення, замість того, щоб формувати проєкту документацію за однаковими правилами в кожному з цих випадків.

Приємно, що досвід за проєктами МФО, здобутий в Україні, дозволяє українським підрядникам вийти на міжнародний рівень та реалізовувати інфраструктурні проєкти в сусідніх країнах в яких діють аналогічні до проєктів МФО правила ціноутворення (Грузія, Молдова).

Реформ не уникнути

Щойно Укравтодор почав робити крок до реформування системи ціноутворення, його звинуватили у намаганні поламати систему «під себе» і неприпустимості децентралізації ціноутворення.

Для розвинутих економік звичайною практикою є відстежування ринкової вартості трудових ресурсів, обладнання, матеріалів та норм часу щодо кожного укрупненого показника, відповідно до обраної стандартизованої системи вимірювання.  Ціни визначаються на підставі окремої методології, в тому числі на підставі статистики за попередній період за середньозваженими показниками, які корегуються внаслідок впливу зовнішніх факторів (інфляція, зміни вартості складових, зміни оподаткування імпорту, валютні коливання тощо).

Та створення чогось нового не є самоціллю. Україна вже створила та широко використовує світовий досвід ціноутворення для дорожньої галузі за договорами МФО.  Задача, яка стоїть перед галуззю, це перенести цей корисний досвід в площину інфраструктурних проєктів, які реалізуються за кошти Державного бюджету України.

Вже зараз в Укравтодорі за підтримки ЄБРР реалізується унікальний для українського державного сектору проєкт, який передбачає чотири ключові реформи.

1. Антикорупційна реформа, методологія якої розроблена на підставі рекомендації Transparency International, OECD та міжнародних стандартів ISO 37001.
2. Реформа закупівель, яка передбачатиме сертифікацію спеціалістів Укравтодору відповідно до програм міжнародного інституту Chartered Institute of Procurement and Supply (Великобританія) та докорінну зміну процедур публічних закупівель в дорожній галузі відповідно до провідних світових практик.
3. Реформа розгортання інфраструктури для електротранспорту в Україні. Вона передбачає збільшення до 2030 року частки використання електротранспорту та електромобілів  у внутрішньому сполученні до 75 %.
4. Реформа безпеки руху із проведенням аудиту за участі міжнародних експертів та інспекції найбільш ризикових ділянок державних доріг міжнародного значення.

Зміни, які дорожня галузь отримала у 2020 році мають бути посилені на інституційному рівні, що можливо лише за системного підходу, в основі якого – міжнародно визнані стандарти та практики.

---