ІТ-компанії – особливий сегмент українського бізнес-середовища, що викликає інтерес контролюючих органів в силу специфіки ведення господарської діяльності.

Причин, за якими ІТ-компанії знаходяться в зоні ризику, досить багато:

• використання найманої праці без офіційного працевлаштування;
• неправильне оформлення цивільно-правових договорів та договорів підряду з фізичними особами-підприємцями;
• оплата праці готівкою;
• ведення бухгалтерії підрядників бухгалтером замовника;
• виконання підрядниками робіт в офісному приміщенні замовника;
• ієрархічне підпорядкування в бізнес-структурі.

При юридичному структурувані бізнесу, належному оформленні документації і правильній поведінці під час перевірки Держпраці, ІТ-компанія може уникнути її негативних наслідків і величезних штрафів.
Багато підприємців намагаються самостійно впорядкувати бізнес, керуючись чутками і уривками інформації, отриманої від знайомих, ЗМІ або представників контролюючих органів. Це призводить до грубих помилок і не вирішує існуючих проблем, що вимагають комплексного підходу. Адже недолік знань позбавляє можливості належним чином захистити свої інтереси і прийняти правильне рішення.

Не дарма кажуть: «Хто володіє інформацією, той володіє світом». Представники IT-бізнесу напевно чули про захмарні штрафи Держпраці за порушення трудового законодавства, але далеко не всі знають про свої права під час проведення перевірок, законних підставах недопущення інспекторів до перевірки, підготовки підприємства та персоналу до її проведення та порядку оскарження результатів перевірки.

Спробуємо відокремити зерна від плевел, зазначивши основні аспекти, які повинен знати кожен підприємець, зокрема IT-сфери.

Хто і на яких підставах може перевірити IT-підприємство з питань трудового законодавства

Органами, уповноваженими на здійснення контрольних заходів з питань дотримання законодавства про працю, є Держпраці і її територіальні органи, а також виконавчі органи міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад.

Важливо: на відміну від інспекторів Держпраці, інспектори виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад здійснюють перевірки тільки з питань своєчасної і в повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних гарантій в оплаті праці та оформлення трудових відносин.

Порядок проведення контрольних заходів з питань дотримання трудового законодавства врегульовано Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” та деталізований затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 Порядком здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю.

Важливо: Закон має вищу юридичну силу в порівнянні з Порядком, а суперечливі положення нормативних актів трактуються на користь підприємця.
На контрольні заходи з питань дотримання законодавства про працю не поширюється мораторій, а тому інспектори можуть відвідати підприємство як з плановою, так і з позаплановою перевіркою.

Коли чекати на інспектора?

Планові заходи контролю можуть проводитися на IT-підприємства тільки раз протягом календарного року згідно з річним планом, затвердженим Держпраці не пізніше 1 грудня року, що передує плановому.

Тривалість такої перевірки не може перевищувати 10 днів, а на підприємствах малого та середнього бізнесу – 5 днів. Про проведення планового контрольного заходу підприємство попереджається не пізніше 10 днів до дати його проведення.
Позапланові контрольні заходи проводяться без попередження, незалежно від внесення підприємства до річного плану перевірок, на підставах, визначених Законом та Порядком. Зокрема, несподівано для підприємства інспектор праці може нагрянути в разі неподання підприємством звітності за два звітні періоди підряд або зазначення у ній недостовірної інформації.
Неодмінно IT-підприємство перевірять в разі настання аварії або смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Доволі часто позапланові перевірки проводяться на підставі заяв фізичних осіб про порушення, що призвели до збитків їх прав, законних інтересів, життя або здоров’ю, або порушень правил оформлення трудових відносин, а також скарг працівників про порушення відносно них законодавства про працю.

Повідомити про порушення прав підприємством трудового законодавства може також будь-яка фізична особа, що не є його працівником, і це буде достатнім приводом для перевірки такого роботодавця.

Позапланова перевірка може бути ініційована на підставі інформації про порушення трудового законодавства, наданої іншими контролюючими органами: Держстатом, ДФС, ПФУ, профспілковими органами, а також інформації, отриманої із засобів масової інформації або інших доступних джерел.

У разі виявлення системних порушень або настання подій, що мають значний негативний вплив в масштабах держави, проведення позапланового контрольного заходу може проводитися за дорученням Прем’єр-міністра України.
Максимальна тривалість позапланових перевірок – не більше 10 днів і 2 днів для малого і середнього бізнесу.

Важливо: інспектори не мають права розголошувати дані фізичних осіб, які поскаржилися на підприємство.

Чи можна відмовити інспектору у проведенні перевірки?

IT-підприємство має право не допустити інспектора до перевірки, якщо на те є законні підстави. Так, наприклад:

• порушена періодичність проведення або встановлена ​​Законом гранична тривалість контрольного заходу;
• у інспектора відсутні або неналежно оформлені передбачені законом документи;
• підприємство не було попереджено про проведення планового контрольного заходу;
• інспектор відмовився вносити запис про проведення контрольного заходу в журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю).

Також вважається законним недопуск до перевірки, якщо IT-підприємство вже перевірялося по тому самому факту (фактам), що є підставою позапланового контрольного заходу або якщо на офіційному сайті Держпраці відсутнє рішення Мінсоцполітики, яким затверджені форми службового посвідчення інспектора праці, акту, довідки, приписи, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню.
Відсутність копії узгодження Держпраці на здійснення позапланового контрольного заходу, в разі його проведення за дорученням Прем’єр-міністра України, також дозволяє IT-підприємству відмовити в проведенні такого заходу.

Важливо: штраф за безпідставну недопуск інспектора або перешкоджання в проведенні перевірки з питань приховування трудових відносин та виплати зарплат без податкових відрахувань становить 100 мінімальних заробітних плат, тобто 372 300 грн.

Дозволені і заборонені маневри при проведенні контрольних заходів

Під час перевірки інспектори повинні діяти в межах наданих їм прав, але не виходити за їх межі.
Маючи повноваження самостійно і в будь-який час доби проходити в будь-які виробничі, службові, адміністративні приміщення, в яких використовується наймана праця, інспектор повинен враховувати вимоги законодавства про охорону праці та в установлених випадках використовувати спецодяг, захисні засоби і тому подібне.
Інспектор має право на ознайомлення з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю та які містять інформацію з питань, що є предметом перевірки.

У той же час, йому заборонено вилучати оригінали фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а тільки отримувати їх завірені копії або виписки. Перевіряючому надано право наодинці або в присутності свідків допитувати керівнику та / або працівникам запитання, що стосуються законодавства про працю та отримувати на них усні та / або письмові пояснення, однак інспектор не може змушувати зазначених осіб до надання таких пояснень, в разі їх відмови.
Правомірно вимагаючи отримання робочого місця з метою ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування, інспектор не може втручатися в господарську діяльність IT-підприємства або виконувати обов’язки, покладені на окремих працівників.
Інспектор може фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- і відеотехніки, але не має права заперечувати проти здійснення підприємством тих самих заходів.
Законодавством інспекторам праці надано право отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення перевірки, але не продовжувати термін перевірки до моменту отримання відповідей таких органів.
Інспектор має право залучати співробітників правоохоронних органів, але тільки в тому випадку якщо існує загроза його безпеці або ознаки наявності кримінальної злочину.

Важливо: законодавство не встановлює обов’язкиу для працівників відповідати на питання інспектора і надавати будь-які пояснення. Таким чином, відмова працівників від спілкування з інспектором цілком правомірна.

Що за результатами?

За результатами перевірки інспектор складає акт, а в разі виявлення порушень законодавства про працю – припис про їх усунення.
У разі виконання припису у встановлений у ньому строк, заходи щодо притягнення об’єкта відвідування і його посадових осіб до відповідальності не застосовуються.

Однак треба враховувати, що це правило не поширюється на:

• порушення, пов’язані з використання праці неоформлених працівників;
• несвоєчасну і не в повному обсязі виплату заробітної плати;
• недотримання мінімальних гарантій в оплаті праці.

В такому випадку заходи з притягнення IT-підприємства і його посадових осіб до відповідальності приймаються одночасно з внесенням приписів про усунення виявлених порушень.
Якщо IT-підприємство не усунуло порушення у встановлений приписом строк, виноситься постанова про накладення штрафу.

Роботодавець має право подати письмові зауваження до акта в разі незгоди з викладеною в ньому інформацією. У такому випадку акт підписують із зауваженнями, які є невід’ємною частиною акта або з позначкою, що зауваження будуть представлені у встановлений законом термін – протягом трьох робочих днів з дати підписання акта.

Винесений припис або вимога можуть бути оскаржені в адміністративному порядку шляхом подачі протягом 10 днів скарги начальнику (заступнику начальника) територіального органу Держпраці, а в разі незгоди з результатом розгляду – начальнику (заступнику начальника) Держпраці.

Оскаржити постанову про накладення штрафу можна в судовому порядку протягом шести місяців з дня винесення постанови в порядку, передбаченому КАС України.

Важливо: на час розгляду скарги виконання припису або вимоги припиняється.

Знаючи свої права і чинне законодавство, компанії можуть ефективно відстоювати свої позиції і протидіяти незаконним діям з боку контролюючих органів. Яскравим тому прикладом є перевірка Черкаської ІТ-компанії СПД-Україна, результати якої були оскаржені, а добре ім’я компанії відновлено.

---