Ми звикли до онлайн-роботи, навчання, занять спортом, давно призвичаїлися купувати через інтернет одяг, продукти і квитки на літак. Ми оцінили зручність мобільного банкінгу, який дозволяє, наприклад, перерахувати комусь гроші, не встаючи з улюбленого дивану. Проте діджиталізація зачепила значно більше сфер, ніж може здатися на перший погляд. Не оминула вона й державні структури та юриспруденцію. 

Зокрема «цифрові зміни» в юридичній сфері можна простежити у таких документах, як: ЗУ «Про електронну комерцію», ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», ЗУ «Про електронні довірчі послуги», ЗУ «Про публічні електронні закупівлі», ЗУ «Про адміністративні послуги», ЗУ «Про доступ до публічної інформації», ЗУ «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах. Також очікується, що з 1 січня 2022 року набере чинності ЗУ «Про електронну комунікацію».

А як саме відбувається цифровізація правовідносин на практиці?

Діджитал у судочинстві

Діджиталізація українського судочинства розпочалася із запуску електронного суду, або ж єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Сьогодні кожен позивач за допомогою свого смартфона та платіжної картки може:

• сплатити судовий збір;
• дізнатися хід розгляду справи;
• отримати певні документи;
• здійснити електронний документообіг: подати до суду та інших інстанцій документи у цифровому вигляді – тобто відскановані та засвідчені електронним цифровим підписом (далі – ЕЦП).

Варто наголосити, що створення ЕЦП стало важливим кроком до діджиталізації та більшої прозорості всієї системи.

Надзвичайно потрібне нововведення в судочинстві, запуск якого пришвидшила пандемія, – проєкт Easy Con. Завдяки йому не обов’язково їхати до приміщення суду, а можна брати участь у засіданні онлайн, перебуваючи в офісі чи вдома. З технічного боку у проєкту ще є зони для поліпшення. Наприклад, з власного досвіду скажу: іноді на онлайн-засідання можна чекати годинами – так само, як і на звичайне засідання у суді. До того ж часто виникають негаразди з якістю звуку та відео, які заважають коректному перебігу дійства. Та попри це ідея проєкту доволі прогресивна.

Також нещодавно Президент України анонсував створення так званого «суду у смартфоні». Новий формат покликаний скоротити бюрократичні процедури, перевести площину правосуддя в онлайн. Це прискорить судовий процес та мінімізує корупцію. Створення «суду у смартфоні» також спричинене подіями, пов’язаними з пандемією та необхідністю мінімізувати витрати на паперовий документообіг. Як на мене, адвоката-практика, це нововведення є виправданим та необхідним.

Труднощі електронного суду 

У процесі реалізації «цифрових змін» у судочинстві виникають певні труднощі, пов’язані з нюансами законодавчої системи у державі.

По-перше, досі у процесуальних кодексах України передбачено, що всі документи потрібно подавати до суду в паперовому вигляді. Водночас, згідно з іншими законами, електронні документи навпаки прирівнюються до паперових аналогів і визнаються легітимними. Через цю правову колізію в деяких судах відмовляються приймати судові заяви та документи в електронному вигляді. При цьому співробітники «завалені» величезною кількістю паперів із матеріалами справ і постійно скаржаться, що їм не вистачає грошей на надсилання судових документів і повісток поштою. Тому зміни у процесуальних кодексах у частині електронного документообігу, надання «зеленого світла» діджиталу в судовій системі вкрай необхідні.

По-друге, учасникам судового процесу часто бракує цифрових рішень для комунікації. З цього приводу нещодавно Рада суддів запропонувала інтегрувати у платформу «Електронний суд» застосунок «Дія», який зменшив би бюрократію. Наразі у ньому вже можна завантажити цифрові паспорти, які мають таку ж легітимність, як і паперові.  

По-третє, реалізація цифрового судочинства у віддалених регіонах України є вкрай проблематичним процесом. Адже, наприклад, згідно із заявою Міністра цифрової трансформації України, зробленою у середині 2020 року, понад 5 млн громадян досі не мають фінансової та технічної можливості під’єднатися до оптичного інтернету.

Проте окремо скажу, що саме пандемія COVID-19 призвела до загострення питання про необхідність повноцінного функціювання системи «Електронний суд». Іще до недавнього часу це було швидше темою для обговорення, ніж справжнім інструментом у руках юридичної спільноти.

Діджиталізація юридичної сфери 

Окрім судочинства, важливим питанням є переведення у діджитал-площину роботи юристів та адвокатів. А для цього необхідно налагодити відповідне ІТ-забезпечення. Ось декілька прикладів та думок, як це можна зробити: 

• Наразі у світі набувають популярності маркетплейси юридичних послуг, компанії інвестують величезні кошти у розробку нейромереж, що надаватимуть юридичні консультації онлайн.
• Чат-боти допоможуть автоматизувати ряд процесів: оскарження штрафів, заповнення простих документів, реєстрацію товарних знаків тощо.
• Юристам слід звернути увагу на доступні системи автоматизації власної діяльності («Електронний суд», Easy Con), збільшити кількість нових сервісів, націлених на надання юридичної консультації 24/7.
• У питаннях забезпечення ефективної цифровізації процесів у правовій та законодавчій системах, на мою думку, необхідно орієнтуватися на міжнародний досвід. Зокрема вартий уваги проєкт із розроблення нових підходів в оподаткуванні digital-бізнесів – Digital Services Act. Наразі він перебуває на розгляді у Європейському парламенті. У цьому документі вже є таке поняття, як digital presence – цифрова присутність, через яку здійснюється бізнес-діяльність у певній країні (надходження електронного контенту, програмного забезпечення тощо), і яка є підставою для оподаткування.

Як висновок, варто зауважити: Україна потребує активнішого впровадження змін у сфері права, імплементування міжнародного права та діалогу бізнесу з державними органами (GR). А сучасні юристи мають бути спеціалістами ще й у питаннях діджиталізації своєї галузі діяльності.

---