«ПриватБанк не доплатить 3 млрд грн дивідендів через зміну інтерчейнджу. Законодавче регулювання міжбанківської комісії та ставок еквайрингу коштуватиме бюджету щонайменше 4 млрд на рік. Про це на брифінгу заявив заступник голови правління ПриватБанку Разван Мунтеану. За його словами, прогнозоване зменшення прибутку держбанку становитиме до 5,3 млрд грн на рік, що коштуватиме державі, як власнику ПриватБанку, щороку 3,3 млрд грн дивідендів».

Цифра трохи насторожила. Здалася дуже сильно завищеною 一 5.3 мільярда від зниження комісій, якось взагалі багато.

Якщо трохи порахувати.

Що зміниться у банку, якщо розмір комісій обмежать? Знизиться комісійний дохід від еквайрингу (допускаємо, що витрати не зміняться). Доходи Привату від еквайрингу у 2019 році 一 4.9 млрд грн, за дев’ять місяців минулого року 一 4.6 млрд, разом за весь 2020 рік близько 6.1-6.2 млрд.

Звідки ці доходи. Олег Гороховський, співвласник Монобанк, минулого тижня у себе розписав, як та між ким розподіляється комісія при розрахунку. Простіше кажучи, з його поста слідує, що при середній комісії 2.5% один відсоток від двох з половиною відсотків (тобто 0.025%) йде платіжній системі, інші 2.475% від платежу розподіляються між банком, який випустив картку, і банком, який поставив термінал. ПриватБанк лідер і там і там, і по картках, і по терміналах, для простоти можна допустити, що весь цей відсоток дістається банку.

Якщо загальна ставка комісії знижується зі середніх 2.5% до нормативних 1%, банк, який раніше отримував 2.475% від суми покупки в магазині, буде отримувати 0.975% (припущення про те, що платіжні системи збережуть свої доходи в абсолютних цифрах, і будуть заробляти не 1% від 2.5%, а 2.5% від 1%, мені здається логічним).

Разом доходи банку від еквайрингу впадуть приблизно на 60% (0.975 / 2.475 一 1) або десь на 3.8 млрд грн при інших рівних. Як вони можуть впасти на 5.3 млрд або на 85%, не зовсім зрозуміло.

Але це при інших рівних. А інші рівними не будуть. Зростуть доходи від інкасації та інших операцій з готівкою. Десь банк перекладе зниження на клієнта 一 підвищить комісії, або зашиє ці витрати у вартість кредитів (подорожчають), або депозитів (подешевшають). Десь підуть на поступки платіжні системи та братимуть своєї комісії трохи менше, ніж раніше (будь ним все одно, вони б не були одними з активних учасників процесу). Так економіка просто зростає, і за рахунок обсягів виростуть і доходи. В реальності втрати будуть менше, ніж 3.8 млрд, можливо, їх взагалі не буде.

В цілому реакція банків на ініціативи рітейлерів підіймає одне цікаве питання. Чи можна реагувати маніпуляцією на маніпуляції?

Всі ці фрази про жадібних банкірів, монополістів та надприбутки, жирних котів, яким ділитися треба 一 класична маніпуляція, досить виграшна, до речі (у сусіда корова здохла 一 дрібниця, а як приємно). Лякалки про те, що банки всі підуть у збиток, взяті зі стелі закреслено сильно, часом у рази завищені цифри втрат для бюджету, загрози зняти термінали, зняти штани, зняти все 一 це теж маніпуляція. Відповіддю маніпуляцією на маніпуляцію він тільки знижує довіру: раз ті й ті маніпулюють, значить, обидва гарні, і вимога одних чи не абсурд у квадраті, а має бути, влаштуймо якийсь компроміс.

2+2 цієї статті не 270, звичайно, як кажуть оті маніпулятори, але й не 4, як кажуть оті інші маніпулятори, нехай буде 81.

---