Керуючий партнер юридичної фірми ETERNA LAW Андрій Астапов розглянув для видання The Page можливі варіанти функціонування закону про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор в Україні.

«Спостерігаючи учора за засіданням ВР щодо грального закону, я дуже часто чув заклики супротивників легалізації «все заборонити». При цьому використовується псевдоморальный аргумент. Суть його в тому, що створюється система, яка буде «оббирати» вже бідних українців. Згадується лудоманія, як захворювання, яке нібито лежить в основі грального бізнесу та призводить до зубожіння та соціальних проблем», – зазначає Андрій Астапов.

Неможливо сказати нічого більш неправильного. Саме тіньовий гральний бізнес оббирає українців.

А дозволений і регульований гральний бізнес породжує гральний туризм і є додатковим добровільним податком з туристів, що відвідують Україну, та заможних громадян, які можуть собі дозволити отримати яскраві емоції, витративши гроші.

Питання, як ми це регулюємо та які обмеження ставимо. Але заборонами соціальні проблеми не вирішуються, а створюються.

Позитивний приклад — Грузія, де основна гральна аудиторія, — це туристи з Туреччини та Близького Сходу. Або Мальта, де гральна аудиторія складається з усієї граючої Європи.

А приклад заборон — сухий закон у США, який нічого не вирішив. Населення пити менше не стало, зате з’явилася організована злочинність немислимих масштабів.

Боротьба з лудоманією, яка дійсно є хворобою так само, як і алкоголізм, лежить через регулювання, а не через заборону. Адже ми ж не забороняємо алкоголь через те, що є алкоголіки!

Але, природно, є вікові обмеження, обмеження за часом придбання спиртного тощо. Так само закон пропонує вчинити з і лудоманами — вводиться реєстр лудоманів, вводяться суворі вікові обмеження за місцем розташування гральних закладів, а саме — в готелях 5 зірок для казино та 3 і 4 зірок для автоматних залів.

В основі концепції закону закладений «готельний принцип» саме для того, щоб використовувати цю індустрію як стимул для розвитку туризму в країні, де за останні 20 років побудували лише кілька десятків гідних готелів. Адже не секрет, що готельний бізнес в Україні навіть до коронавіруса, м’яко кажучи, не процвітав із заповнюваністю готелів нижче 50%.

Після введення закону слід очікувати готельного буму, від якого виграє вся економіка в цілому.

Важливо так само відзначити цілу низку «мегапроєктів», яких слід очікувати після ухвалення цього закону і які вже обговорюються: розвиток грального кластера в одеському регіоні та прихід міжнародних операторів готелів і казино до Києва та великих міст.

Таким чином, системний економічний ефект від легалізації цього виду діяльності буде безсумнівно значним, що підтверджує той же приклад Грузії (Батумі) та інших юрисдикцій.

Україна має досвід проведення масштабних туристично-орієнтованих проєктів, таких як Євро-2012, Євробачення, позитивний економічний ефект від проведення яких незаперечний.

Сьогодні є унікальний шанс ухвалити законопроєкт, який зможе створити нову для України сферу економіки. Він матиме аналогічний вплив, при цьому не обмежений одним-двома тижнями.

Ефект буде постійним і наростаючим. Як наслідок, з’явиться можливість створити десятки тисяч високооплачуваних робочих місць, збільшити надходження до держбюджету від ліцензійних платежів.

Крім того, це потенційно приверне сотні мільйонів доларів інвестицій, сотні тисяч туристів, які, безсумнівно, вплинуть на розвиток туристичної галузі.

Згодом ми отримаємо вплив як на інфраструктуру, транспортну галузь, включаючи розвиток авіасполучення, так і на ресторанний бізнес та інші розважальні сфери.

«Також не варто забувати і про регуляторно-соціальну спрямованість даного законопроекту. По-перше, він дозволить у відповідності з кращими світовими практиками забезпечити захист гравців, якого в Україні не було ніколи. По-друге, слід зазначити, що народні депутати пропонують спрямовувати всі кошти від ліцензійних платежів на розвиток культури, медицини та спорту, що також є нормальною світовою практикою», – додає Андрій Астапов.

Безумовно, останнє призведе до поліпшень у зазначених сферах, що в підсумку відіб’ється на всіх українцях.

В якості негативних наслідків від ухвалення закону його противники згадують зростання корупції внаслідок створення гральної комісії.

Однак, прислухавшись до коментарів грузинських консультантів, прийнято рішення комісію не створювати, а передати повноваження регулювання грального ринку спеціальній команді в міністерстві фінансів.

Це вкладається в загальну ліберальну парадигму зменшення взаємодії бізнесу та державних органів.

Податкова система також підлягає зміні за принципом «чим простіше і прозоріше, тим краще» як мінімум на перші роки існування ринку.

Але це питання, швидше за все, буде предметом обговорення в рамках законопроекту про внесення змін у Податковий кодекс.

Цей закон, схоже, не ухвалять до канікул, що, безумовно, створює ризики для швидкого запуску ринку.

Таким чином, на мій погляд, основні аргументи проти ухвалення є безпідставними та швидше популістськими, ніж економічно або соціально обґрунтованими.

---