Форс-мажор виникає без волі партнерів по бізнесу, клієнта і його правозахисника, будь-яких людей в цілому. Форс-мажорні обставини перешкоджають повною мірою виконувати умови контрактів, угод, домовленостей, приписів закону.

Уповноваженим органом засвідчення форс-мажору є торгово-промислова палата України (ТПП), вона видає за зверненням особи відповідний сертифікат. позитивний момент, що суб’єкти малого підприємництва мають право отримати сертифікат від ТПП безкоштовно.

З напрацювань ТПП, сам COVID-19 не є форс-мажором, а ось карантин, запроваджений Кабміном є такою обставиною. Однак, в будь-якому випадку не є форс-мажорними обставинами: відсутність грошових коштів (з будь-якої причини), зростання курсу валют, криза, дефолт, відсутність товарів на ринку, а також порушення зобов’язань контрагентами.

Варто пам’ятати, що сам по собі карантин автоматично не звільняє від виконання господарських обов’язків. Особа, яка звернулась по сертифікат до ТПП, зобов’язана довести, що саме через карантинні обмеження вона позбавлена можливості належно виконати договір. Сертифікат потрібно отримувати на кожен договір, щодо якого виникли форс-мажорні обставини, чи кожне окреме зобов’язання перед держорганами. Відзначу, що обмеження, що слугували причиною невиконання, мали виникнути після укладення договору або іншого зобов’язання. В протилежному випадку сторони угоди знали про їхнє існування та могли уникнути негативних наслідків для себе – ця обставини виключає карантинні обмеження з визначення форс-мажору.

Отже, введення Кабінетом Міністрів України карантинних обмежень може звільнити від відповідальності, якщо особа доведе:

1. Наявність обставин, які неможливо передбачити та контролювати і вони є надзвичайними.
2. Неможливість виконати належно зобов’язання.
3. Причинний зв’язок між обставинами та неможливістю виконати зобов’язання.

Форс-мажори і судова практика

Судова практика в господарських спорах щодо форс-мажору є досить різноманітною. Перше, що привертає увагу – це невизнання судами сертифікатів ТПП, як єдиного можливого доказу, а тому суди можуть критично поставитись до такого доказу та вдатись до дослідження цих обставин. Виключення становлять випадки щодо Криму та Донбасу, адже ВР України чітко визначила, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує форс-мажор через проведення антитерористичної операції є сертифікат ТПП.

Зокрема, це випливає з постанови Верховного Суду від 15.06.2021 року по справі № 918/864/20. У справі газопостачальна компанія звернулась до суду стягнути з компанії борг за оплачені, однак непоставлені лічильники газу. У свою чергу, компанія пояснила неможливість виконати взяті на себе зобов’язання за договором через форс-мажорні обставинами, а саме, неможливістю італійського контрагента поставити необхідні складові лічильників, через запровадження на території Італії жорсткого карантину та зупинення усього ланцюгу поставок.

Крім того, італійський контрагент надав відповідну декларацію про форс-мажорні обставини. Не дивлячись на наявність декларації про форс-мажор, суд дослідив усі обставини неможливості виконання зобов’язань та дії контрагентів у цій ситуації.

А в постанові від 11.05.2021 року по справі № 922/2452/20 Верховний Суд, скасовуючи рішення попередніх інстанцій, зазначив, що за відсутності у справі сертифікату ТПП про форс-мажор, судами не було надано висновків щодо наведених відповідачем обставин, що унеможливили виконання ним своїх зобов’язань. Аналогічна позиція по справі № 911/354/21, касуючи рішення Верховний Суд зазначив, що суди не розкрили зміст наведених у сертифікаті ТПП форс-мажорних обставин і не з’ясували, яким чином ці обставини вплинули на наявність підстав для звільнення орендаря від орендної плати.

Якщо говорити про судово-процесуальну сторону форс мажору, то у своїй постанові від 23.09.2020 року по справі № 361/5617/16-ц Верховний Суд не прийняв доводи скаржника щодо пропуску процесуального строку на звернення із апеляційною скаргою через карантинні обмеження. Так суд зазначив, що представник не надав ні сертифікату ТПП про форс-мажорні обставини, ні доказів існування причинно-наслідкового зв’язку між існуванням карантинних обмежень та неможливістю звернення із апеляційною скаргою вчасно. Практика з цього питання залишилась незмінною у 2021 році.

Звільнення під час форс-мажору

Цікавий випадок відбувся у справі № 359/3756/20, де Верховний Суд в касаційному порядку переглядав рішення суду за позовом звільненого працівника до свого роботодавця про стягнення матеріальної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, у зв’язку із виходом на пенсію. За обставинами справи, одразу ж після звільнення працівника уряд запровадив карантин, зокрема, були заборонені перевезення. Такий вид діяльності був основним та єдиним у роботодавця, у зв’язку із чим роботодавець не зміг забезпечити вчасну виплату працівнику усіх належних йому сум.

Аргументуючи свою позицію роботодавець надав суду не сертифікат ТПП а їх висновок щодо існування форс-мажорних обставин. Розглядаючи справу, Верховний Суд погодився із рішенням апеляційної інстанції про доведеність на підставі висновку ТПП існування форс-мажорних обставин та неможливість через них здійснити вчасний розрахунок із звільненим працівником. На підставі таких доводів Верховний Суд залишив в силі рішення апеляції, якою присуджувалась виплата матеріальної допомоги та відмовлено у виплаті середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні. Щодо цього ж роботодавця суд виніс однакові рішення й у справах № 359/3843/20 та № 359/3250/20.

Аналогічні міркування Верховного Суду щодо надання висновку замість сертифікату ТПП про форс-мажор містяться у постанові від 10.11.2021 року по справі № 359/5807/20. Суд відкинув доводи касаційної скарги про те, що суд першої інстанції встановив обставини, які мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, а саме висновку ТПП (зокрема, належним доказом дії обставин непереборної сили є саме сертифікат регіональних представництв ТПП України, а не її висновок). Оскільки суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення середнього заробітку, виходив насамперед із неможливості виконання відповідачем своїх зобов’язань та відсутності його вини у затримці проведення розрахунку із позивачем, а не встановлював наявність форс-мажорних обставин, що мають підтверджуватися певним чином.

Розглядаючи у справі № 912/3323/20 касаційну скаргу підприємства на розірвання договору, Верховний Суд закріпився у позиції щодо можливості доведення існування форс-мажорних обставин не лише одним сертифікатом ТПП. Підприємство уклало договір із орендодавцем на оренду приміщення для розміщення пункту аптеки. Утім, не отримало необхідних дозвільних документів та, вважаючи ці обставини форс-мажором, вимагало розірвання договору. Верховний Суд у рішенні від 21.07.2021 року, звернув увагу про хибність міркувань судів попередніх інстанцій про те, що єдиним доказом існування обставин форс-мажору є відповідний сертифікат ТПП. Утім погодився із ними в тій частині, що позивачем взагалі не надано жодних доказів на підтвердження існування обставин, які об’єктивно завадили йому виконувати свої зобов’язання за договором оренди.

Резюмуючи практику Верховного Суду за 2021 рік, варто виділити такі моменти:

По-перше, сертифікат ТПП про форс-мажорні обставин не є єдиним доказом підтвердження існування обставин, що унеможливлюють виконання зобов’язання.

По-друге, суди не обмежені у праві дослідження обставин невиконання зобов’язання та підстав такого невиконання, незважаючи на наявність сертифікату ТПП про форс-мажорні обставини.

По-третє, дія форс-мажорних обставин може розповсюджуватись на договори, угоди, домовленості, приписи закону, та навіть на зобов’язання з виплати заробітної плати.

По-четверте, при посиланні стороною на дію форс-мажорних обставин, важливим є: доведення їх існування; встановлення надзвичайного і невідворотного характеру; неминуче настання негативних наслідків для іншої сторони; існування причинно-наслідкового зв’язку між обставиною та неможливістю виконати зобов’язання.

---