На цьому тижні ринки відкрилися різким падінням. Раптово, в понеділок, перейнявшись штамом Дельта, який переможно крокує світом, особливо тією його частиною, яка не встигла вакцинуватися. Втім, доставляючи багато проблем і тим країнам, де рівень вакцинації високий. Дозволяючи антивакцинаторам і різного роду агентам Спутника розповідати, що ваші вакцини не працюють. Правда, всі їхні аргументи розбиваються об динаміку смертності, яка мінімальна в країнах, що встигли вакцинуватися. Але це вже занадто складно, так далеко заглядати. 

У будь-якому випадку в понеділок ринки різко та сильно впали, і здавалося, що почалася велика корекція. Але вона так понеділком і обмежилася, натякаючи, що ринки просто теж не люблять понеділки. До кінця тижня майже всі втрати понеділка були відіграні, і ранок п’ятниці індекс S&P500 відкриє на позначці в 4367 пунктів. А в Україні побачили, що Байден може творити не тільки чудеса, але й приймати неприємні для України рішення. Слідуючи інтересам США, а не інтересам України, як би це парадоксально не звучало для президента США.

Німеччина і США формалізували домовленості про Північний потік-2, які стали очевидними відразу після рішення адміністрації Байдена не поширювати санкції на німецькі компанії. Домовленість, де німці відстояли свої економічні інтереси, тому що Північний потік-2 їм вкрай вигідний. А США відновили трансатлантичну єдність. В Україні з цього приводу піднялася дика інфантильна істерика, прирівнюється даний договір до пакту Молотова — Ріббентропа. Хоч це порівняння вульгарне й в корені не доречне.

Борючись за транзит українська сторона взяла на озброєння логічний аргумент, що введення в експлуатацію цього газопроводу може підвищити рівень військової ескалації. Логічно, адже звинувачувати Німеччину в тому, що вони вирішили конкурувати й забрати у нас частина доходу, було б дивно. Біда в тому, що ми самі в цей аргумент повірили, а ось на Заході його не купили, незалежно від того, наскільки він дійсно має місце бути. Ну так вийшло, що німці в це не вірять. Або вважають цей ризик мінімальним, враховуючи потенційні санкції, який не вартий того, щоб відмовлятися від очевидних для Німеччини економічних вигод.

У підсумку, крики з України стали нагадувати крики футбольних тренерів, які кидають шапки на стадіон та кричать про те, що їх засудили після вщент програного матчу. Але іноді матчі програють просто тому, що друга команда сильніше. І не обов’язково при цьому свої футболісти повинні вийти на поле з бодуна. Хоча те, що ряд з них бачили в клубах за день до матчу теж не допомагає.

В рамках цієї угоди прописали ряд плюшок для України, але вони занадто смішні, щоб приділяти їм увагу. Як дипломатичний жест Вашингтон нарешті озвучив дату візиту президента України до США, зробивши це в максимально зневажливий спосіб.

Американці обіцяли покликати президента в Білий дім до кінця літа й зробили це, призначивши візит на останній день літа, коли весь Вашингтон у відпустці і вкрай складно випадково на вулиці зустріти зубожілого конгресмена або сенатора. Яких ще дипломатичних сигналів не вистачає українській владі? Водночас попри очевидно негативні для України підсумки по Північному потоку-2, ринки залишаються сприятливими.

На цьому тижні Україна раптово вийшла на зовнішній ринок, здійснивши довипуск єврооблігацій з погашенням у 2029 році. Додатково залучили з ринку $500 млн за ставкою 6,3%. В цілому український сегмент залишився майже без змін за підсумками тижня, не сильно втративши навіть у кривавий понеділок.

Дивно, але поки спокій зберігають навіть власники варантів, що радіють літу й дешевим грошам по всьому світі. Дані по ВВП України, які вийшли на початку тижня, виявилися вкрай невтішними. За оцінками міністерства економіки ВВП у другому кварталі 2021 року виросте на жалюгідні 6%. Жалюгідні, тому що базою порівняння виступає минулий рік, коли в другому кварталі був найжорсткіший з українських локдаунів. А з такими цифрами за підсумками кварталу важко очікувати зростання ВВП вище 4% за підсумками всього року. На що власне й орієнтуються покупці варантів, які котирують їх зараз на рівні 117% від номіналу. І тільки український Мінфін потирає руки, адже великих виплат йому це не обіцяє, а ось їх витримка, коли вони не пішли на викуп вище номіналу, буде гідно оцінена.

На цьому тижні Нацбанк, здається, виправився визнавши свою помилку, і підняв ставку. Зробив те, що аналітики очікували від нього ще місяцем раніше, коли регулятор не дав сам собі підвищити ставку. Тепер облікова ставка підвищена з 7,5% до 8%, і Нацбанк очікує, що йому доведеться підвищувати її ще до 8,5%. Це стало результатом бурхливої ​​інфляції. Особливо базової інфляції, яка продовжила своє зростання й таки змусила НБУ підняти ставку.

А може вся справа у позиції МВФ, який міг бути вкрай здивованим минулим рішенням Національного банку, який не підняв ставку, змусивши наших західних партнерів задуматися про те, а чи залишиться НБУ незалежним. На тлі кадрових пертурбацій в регуляторі, які тривають і цього тижня, питань накопичилося занадто багато.

Наприклад, як менеджер з колишнього банку Жеваго буде ганятися за самим Жеваго, який на все життя винен НБУ та платникам податків після того, як його колишній банк, де трудився новий менеджер НБУ, був визнаний неплатоспроможним. Але це питання риторичні, на відміну від сумнівів в незмінності політики Нацбанку, які вимагають негайних відповідей. При цьому, НБУ переглянув і прогноз інфляції на цей рік, довівши її рівень майже до вражаючих 10%.

Кого ця ситуація може радувати, так це міністерство фінансів. По-перше, інфляція дозволяє успішно рапортувати про перевиконання доходів бюджету. А по-друге, роздуває номінальний ВВП, що постійно призводить до зниження рівня боргу до ВВП. Поки ж рішення НБУ призвело до мінімального зміцнення гривні, яка стабільно торгується трохи вище позначки у 27 гривень за долар.

Текст узято зі сторінки Фурси у Facebook.

---