З приходом нового 2020-го року, доки олів’є та мандарини тимчасово «на паузі», маємо декілька хвилин порефлексувати на одну з найрезонансніших тем року, що минув, – це скасування державної монополії на ринок спирту в Україні.

У минулих оглядах цієї теми ми розглянули власне зміни, які поступово будуть реалізовані в Україні, та їх вплив на приватних українських та іноземних інвесторів. Цей допис стосуватиметься окремих практичних порад для тих, хто таки вирішить долучитися до створення конкуренції на українському ринку спирту.

Due Diligence

Ефективним механізмом захисту інтересів потенційного інвестора є юридичний аудит (due diligence) об’єкта придбання. Представляючи потенційного покупця, метою незалежних експертів є не дати клієнтові придбати своєрідного «кота в мішку».

Так, на основі пакету документів та інформації, отриманих від продавця на запит аудиторів, останні мають дослідити корпоративне підґрунтя бізнесу, зокрема структуру власності та управління; виявити та оцінити існуючі зобов’язання об’єкта придбання перед третіми особами та активи, що відображені у нього на балансі; проаналізувати трудові питання та питання, пов’язані з охороною прав інтелектуальної власності та ліцензуванням; перевірити стан судових спорів за участю об’єкта придбання тощо.

Напевне, таки на щастя, утім у нашій практиці повсякчас трапляються випадки, коли угода припиняється саме на етапі проведення юридичного аудиту, а якщо точніше – скасовується за рішенням потенційного покупця внаслідок виявлених ризиків.

Ліцензування

У перспективі ринок спирту в Україні буде про здебільшого ліберальні підходи державного регулювання. У той же час, обов’язковою вимогою до виробників та реалізаторів відповідної продукції залишатиметься наявність відповідної ліцензії.

Імовірно, поступово, із входженням на ринок спирту серйозних гравців, держава нарощуватиме свою присутність та зокрема розширить перелік ліцензійних умов до відповідних виробників та дистриб’юторів спиртовмісної продукції.

Україна поступово переймає окремі тренди ведення бізнесу в іноземних країнах, один з яких є особливо актуальним для бізнесів, що підлягають ліцензуванню – комплаєнс офіцери. Власникам бізнесу, особливо видів дозвільної діяльності, ми радимо включати в штат працівників так званого «комплаєнс офіцера», який слідкуватиме за тим, щоб діяльність підприємства незмінно знаходилася у межах правового поля.

Так, комплаєнс офіцер здійснює постійний моніторинг застосовного законодавства, контролює відповідність діяльності цьому законодавству, виявляє потенційні ризики та нівелює або мінімізує їх.

Інтелектуальна власність

Якщо обирати між охороною чи захистом інтелектуальної власності підприємства, – ми радимо обирати охорону. Реєстрація винаходів, корисних моделей та промислових зразків є невід’ємною частиною діяльності орієнтованого на потреби ринку підприємства. Реєстрація об’єктів інтелектуальної власності можлива на національному та міжнародному рівнях.

При цьому, незважаючи на те, що для цього доведеться залучати спеціалістів, реєстрація прав інтелектуальної власності є значно приємнішою та дешевшою процедурою для власника бізнесу, аніж, наприклад, судовий розгляд спору, пов’язаного із захистом прав інтелектуальної власності на незареєстрований об’єкт.

Конкуренція не завжди є інтелігентним явищем, а відтак радимо продумувати декілька кроків наперед та своєчасно докладати зусиль для охорони напевне найважливішого активу вашого підприємства – його інтелектуальної власності.

---