У чому секрет того, що хтось зірвав приз глядацьких симпатій, а хтось пішов каменем на дно?

Фінтех галузь як ніколи переживає світанок. Інвестиції, криптовалюта, кешбек і інші подібні поняття щільно увійшли в ужиток, і не тільки покоління мілленіалів. Але скільки зусиль та коштів потрібно вкласти, щоб заснувати й розвинути власний проект?

Розберемося на прикладі необанків, які стали найбільш наочним і частим прикладом фінтех-стартапу.

Всі засновники розуміють, що основні завдання 一 створити команду, отримати ліцензію та приступити до написання софту. Все, здавалося б, просто: IT-фахівці, юристи, менеджери, платформа та палаючі очі власників, які вірять у своє дітище… Але ні, лонч проекту здійснено, а клієнтів немає.

Наведу основні причини, чому проект може не виправдати очікувань:

1. Не всі стартапери на початку свого шляху бачили майбутнє й усвідомлювали потреби для підтримки проекту. Одна зі стратегій розвитку в даному сегменті 一 залучати значні інвестиції раунд за раундом, щоб відточувати досконалість сервісу та програмного продукту для залучення більшої кількості користувачів. А чи всім вдається утримувати інтерес інвесторів з року в рік? Відповідь очевидна.
2. Висока вартість софту. Фінтех 一 це, в першу чергу, програмний продукт, бюджет на написання якого часом перевищує $500 000. Відповідно, не всі стартапи готові нести такі витрати, поки компанія вийде на самоокупність.
3. Конкуренція. Механізм бізнес-проекту в цій сфері повинен адекватно реагувати на виклики сучасності й бути в тренді, пропонувати кращі умови на ринку і ставити на чільне сервіс, інакше він приречений на провал. Сюди віднесу все, що стосується nfc, blockchain, криптовалюти і т.д.
4. Відповідність вимогам регулятора. Попри відносно простий процес отримання ліцензії, законодавчі норми досить директивні й відповідність їм також вимагає істотних витрат. Наприклад, сучасні способи ідентифікації користувачів по сітківці ока, або приведення операційної діяльності у відповідність умовам фінансового моніторингу.
5. Також з власної практики SBSB, скажу, що другий за рахунком проект за 2020-2021 роки, з отримання e-money ліцензії, заморожується через внутрішні протиріччя власників. І, навіть коли вже створена компанія і готові документи, проект «на стопі» через особисті недомовленості на початку партнерства. Тому дуже важливо свідомо обирати партнерів, переконавшись, що ви говорите однією мовою, маєте єдині цінності й очікування від спільної діяльності.

Якщо повернутися до статистики, то, станом на 2020-й рік: у Великобританії видано 84 платіжні ліцензії, в Литві 一 23 ліцензії, третє місце посідає Іспанія з 9-ма ліцензіями, на 4-й позиції 一 Німеччина та Швеція по 7 PI, а замикає рейтинг Естонія з 3-ма виданими PI-ліцензіями. Але всі ми розуміємо, що видача ліцензій не означає реальне відкриття 84 або 23 необанків в тій чи іншій країні. Тільки одиниці з них дійсно завойовують визнання споживачів і виходять на окупність та прибуток.

Так в чому ж секрет того, що хтось зірвав приз глядацьких симпатій, а хтось пішов каменем на дно?

Скажу відверто: згуртована команда, продумана бізнес-стратегія, гнучкість, чітке позиціювання свого продукту та правильний вибір ринку 一 це основоположні складові. Всі її члени та засновник повинні бути на сторожі часу і бути готовими до високої конкуренції. Олег Тіньков, Олег Гороховський та Дмитро Дубілет, Микола Стронський, Себастьян Семятковскі, Ніклас Адалберт і багато інших засновники фінтех стартапів 一 горять і живуть своїми проектами щодня. Тому подумайте сім разів, перш ніж починати подібну власну справу: це величезна відповідальність й 100% віддача не на один рік.

---