Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, сплачувати судовий збір за оскарження постанови про адміністративне правопорушення – необхідно.

Старша юристка юридичної фірми ETERNA LAW Крістіна Шаповалова проаналізувала правову позицію ВП ВС та зробила висновки стосовно сплати судового сбору за відповідне оскарження.

Як було

За ст. 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

У 2013 році КУпАП доповнено ст. 40-1, за якою у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Тобто, на законодавчому рівні одночасно закріплено звільнення від сплати державного мита та необхідність сплати судового збору особою щодо якої судом винесено рішення про притягнення до відповідальності.

Свого часу Верховний Суд України у Постанові від 13 грудня 2016 (провадження № 21-1410а16) роз’яснив:

«За подання позивачем або відповідачем – суб’єктом владних повноважень апеляційної/касаційної скарги на рішення адміністративного суду у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у порядку і розмірах, встановлених Законом № 3674-VI, сплаті не підлягає».

Керуючись таким висновком про застосування норм права, позивачі не сплачували судовий збір у вказаній категорії справ.

Що сталося

Громадянин оскаржив до суду постанову патрульної поліції про адміністративне стягнення у вигляді штрафу за порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП. Судом задоволено позов, відповідну постанову скасовано. 

Поліцією подано апеляційну скаргу, яка спочатку була залишена без руху, а згодом – повернута. Все через несплату судового збору.

Не погоджуючись, поліція подає касаційну скаргу з наступним обґрунтуванням: ставка судового збору за подання позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення не встановлена Законом № 3674-VI, а стаття 288 КУпАП звільняє осіб, які оскаржують таку постанову, від сплати державного мита.

Як тепер

18 березня 2020 Велика Палата Верховного Суду у вказаній вище справі (№ 543/775/17) відступила від попереднього висновку Верховного Суду України, вказавши, що: 

«Чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

У справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір»,  які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення, за подання позовної заяви підлягає сплаті судовий збір, який складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб».

Наслідки

Правова позиція Великої Палати Верховного Суду є обов’язковою для врахування судами в силу ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відтепер при оскарженні до суду постанов про притягнення до адміністративної відповідальності необхідно буде сплатити судовий збір у розмірі 0,2 мінімума (станом на 2020 рік – це 420,40 гривень). Особи, стосовно яких рішення про накладення адміністративного стягнення ухвалено судом, також є платниками судового збору у зазначеному розмірі. 

Учасники справи можуть оскаржити судове рішення в апеляційному порядку. За подання апеляційної скарги необхідно буде сплатити вже 630,60 гривень (150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви).

За таких умов, оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення за порушення правил дорожнього руху у вигляді штрафу до 510 гривень, втрачає економічний сенс. Водночас, якщо рішення про накладення стягнення є протиправним, оскаржувати його варто і потрібно з метою відновлення порушених прав та доведення відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення.

---