Судові засідання «онлайн»: основні переваги та недоліки

Участь в судовому засіданні «онлайн» з дому чи офісу стала можливою: відповідні зміни внесені до Кодексу адміністративного судочинства України.

Старша юристка юридичної фірми ETERNA LAW Крістіна Шаповалова розглянула механізм проведення судових засідань «онлайн» та розповіла про їх основні переваги і недоліки.

Ще з 2012 року учасники адміністративного процесу могли брати участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції.

Однак, такий механізм не повною мірою задовольняв сучасні потреби для віддаленогосудочинства, оскільки учасник у будь-якому випадку повинен був відвідати найближчий до нього суд.

Вже з 2017 року в Кодексі адміністративного судочинства України (КАСУ) закріплено можливість участі в судових засіданнях поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.

Втім, як це часто буває, норми залишалися суто декларативними, оскільки вони могли застосовуватися за умови запуску Єдиної судово-інформаційної телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

У заплановані строки ЄСІТС так і не була запущена.

Встановлення карантину та запровадження пов’язаних із цим обмежень, пришвидшило відповідні процеси. Законом № 540-IX, що ухвалений 30 березня 2020 (далі за текстом – Закон), внесені зміни до процесуальних кодексів. Серед іншого, встановлено, що під час карантину можна братиучасть у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Тож, чекати запуску ЄСІТС не довелося.

2 квітня 2020 зміни набрали чинності, позаяк, конкретного програмного забезпечення для проведення відеоконференцій поза приміщенням суду передбачено не було. Звісно, судді могли відкладати засідання на інші дати, однак незрозуміло, наскільки довго триватиме карантин.

Тож, ситуація змушувала діяти нестандартно.

Суди не стали чекати будь-яких роз’яснень і почали застосовувати норми на практиці – призначали та проводили судові засідання з використанням загальнодоступного програмного забезпечення «Zoom» і «Skype».

Так, 3 квітня 2020 суддя Дніпропетровського окружного адмінсуду призначив підготовче засідання у справі через «Zoom».

Судді Господарського суду міста Києва пропонували сторонам провести засідання за допомогою «Skype».

8 квітня 2020 судді Сьомого апеляційного адміністративного суду провели два судові засідання з використанням «Zoom».

Через тиждень з часу ухвалення Закону, 8 квітня 2020 Державна судова адміністрація України (ДСА) оприлюднює наказ, яким затверджує Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв’язку під час судового засідання за участі сторін поза межами приміщення суду.

Порядок визначає, що суди повинні використовувати систему відеоконференцзв’язку «EasyCon», функціонування якої передбачено з 13 квітня 2020 в пілотному режимі.

Для реєстрації в «EasyCon» необхідно перейти за посиланням на головній сторінці веб-порталу «Судова влада України». Авторизація відбувається із застосуванням електронного підпису.

Алгоритм участі в судовому засіданні поза приміщенням суду наступний:

1. Посилання на потрібну відеоконференцію стає доступним після подачі до суду заяви.

2. Учасник має подати відповідну заяву не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання. Копія  заяви обов’язково в той самий строк надсилається учасником, що її подав, іншим учасникам справи, щоб усі учасники могли взяти участь у засіданні в режимі відеоконференції.

3. Законом визначено, що підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або ДСА.

Однак, станом на сьогодні скористатись можливістю можуть лише власники електронного підпису.

ДСА обіцяє, що надалі для ідентифікації буде використовуватися інформація з демографічного реєстру.

На практиці, додатково учасники справи надсилають на електронну адресу суду скановані чи фотокопії документів, що посвідчують їхню особу, які мають були підписані кваліфікованим електронним підписом (КЕП).

Далі працівники відділу приймання документів перевіряють наявність КЕПу програмі «Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг» та передають документи для долучення до матеріалів справи.

Якщо використовується «EasyCon», у день судового засідання необхідно: зайти та авторизуватися за десять хвилин до початку слухання, увімкнути технічні засоби (мікрофон, навушники та камеру), перевірити їхню працездатність і очікувати запрошення секретаря до участі в судовому розгляді.

Найбільшим здивуванням стало те, що паралельно із застосуванням сучасних технологій, ДСА наполягає на необхідності на початку судового засідання показати свій паспорт або інший документ, що посвідчує особу, в розгорнутому вигляді на сторінці з фотокарткою в камеру для підтвердження особи.

Відсутність комплексного підходу й узгодженості впровадження дистанційного правосуддя призвели до дискусій щодо тлумачення законодавчих змін серед суддів і громадськості.

Зокрема, частина суддів вважає, що ДСА не має права втручатися в їхню діяльність, обмежуючи використанням будь-яких засобів для здійснення правосуддя, в тому числі, вибору певних технічних засобів.

Позиція ДСА стосовно необхідності застосування лише «EasyCon» полягає в тому, що система вже була розроблена та її застосування виправдано, зважаючи на необхідність оперативного впровадження сервісу в умовах карантину.

Загальнодоступні програми не передбачають авторизації особи ні засобами електронного підпису, ні іншими передбаченими законом способами.

Серед недоліків загальнодоступних публічних сервісів наводять: складність їх подальшої інтеграції з наявними в судах сервісами автоматизації діловодства, фіксації судового процесу, електронним судом, електронним кабінетом тощо.

Проблема криється також в отриманні необхідного сертифіката безпеки обробки даних.

Однак, за відсутності централізованого програмного продукту, встановленого Законом, такого, наприклад, як ЄСІТС, суд не може зобов’язати учасників користуватися тим чи іншим програмним продуктом.

Таким чином, для проведення відеоконференції може бути використаний як рекомендований ДСА «EasyCon», так і будь-який інший загальнодоступний програмний засіб, наприклад «Zoom», «Skype» тощо.

«EasyCon» не передбачає можливості участі у слуханні в режимі відеоконференції неавторизованим учасникам, відтак за використання цього програмного забезпечення судові засідання автоматично стають закритими, що порушує принцип гласності та публічності судового розгляду.

Програма «Zoom», навпаки, стала об’єктом пильної уваги з огляду на забезпечення конфіденційності даних.

Судовий розгляд є відкритим. Якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференці, Закон зобов’язує в здійснювати онлайн-трансляцію перебігу судового засідання в мережі Інтернет для забезпечення публічності.

Чи залишиться можливість участі в судових засіданнях поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів після завершення карантину без запуску ЄСІТС – наразі невідомо.

Однак, нова ера дистанційного правосуддя вже настала, а консервативні підходи зазнали змін під натиском  технічного прогресу та суворої реальності.