Усім цікаві дійсні мотиви людських вчинків: як та чому інші роблять конкретний вибір, приймають те чи інше рішення.

Подібними запитаннями переймаються маркетологи та економісти,  адже відповіді на них допомагать ефективно продавати товари. Також тема цікава соціологам, політологам, психологам, статистикам, кримінологам — кожному з власних причин.

На відміну від багатьох інших ситуацій, судова діяльність залишає чітко зафіксовані сліди (судові рішення), які дають додаткові можливості для статистичного аналізу. Тому представникам усіх зазначених професій цікава професійна поведінка суддів, яка виражається саме через прийняті ними рішення.

На Заході професійну поведінку суддів почали вивчати в 40-их роках ХХ ст. у США. Політолог Герман Прітчетт першим стартував із кількісним аналізом голосування суддів Верховного суду США.

Спочатку ставлення до цих досліджень у юридичної спільноти було несерйозним, оскільки вважалося, що рішення залежить тільки від доказів, права та аргументів сторін. Однак згодом Герман Прітчетт на конкретних даних зміг довести, що ідеологія суддів та партійна приналежність Президента, який їх призначив, статистично впливає на голосування цих суддів у колегії.

Дослідження поведінки суддів, емпіричні юридичні дослідження, сформували цілу наукову дисципліну — judicial behavior.

Досліджень на підставі даних було так багато, що дійшло навіть до кумедних. Наприклад:

• Досліджувалася та була доведена залежність судових рішень у штаті Луїзіана від результатів гри улюбленої футбольної команди. Вони, імовірно, упливали  на настрій суддів.
• Інше дослідження в Ізраїлі довело залежність судових рішень від того, голодні судді чи ситі. У першому випадку судді суворіше приймали рішення щодо умовно-дострокового звільнення з в’язниці. У другому — більш милосердно.
• Була продемонстрована залежність судових рішень в уявних ситуаціях від ефекту прив’язки. Суддям показували рандомні цифри перед прийняттям рішення, «програмуючи» їх у потрібний бік.

Останні два дослідження були згадані в книзі «Мислення швидке та повільне» лауреата Нобелівської премії психолога Деніела Канемана. Саме дослідження механізму прийняття рішень людьми (не тільки суддями) стали підставою для присудження нагороди.

Величезний вплив на дослідження Judicial behavior мали праці Річардра Познера, якого в 2000 році визнали найбільш цитованим ученим-юристом. Річард Познер — суддя у відставці, який, не маючи економічної освіти, зробив значний внесок в економічну науку.

Річард Познер, рефлексуючи свій досвід, констатував, що поведінка суддів відповідає поведінці інших професіоналів. Тобто вона визначається конкуренцією на специфічному «суддівському ринку» праці. Він запропонував підхід, згідно з яким поведінка суддів — функція від задоволеності роботою, ставлення та підтримки інших людей (репутація, престиж, влада, вплив і знаменитість), вільного часу/завантаженості/ліні, доходу та службового просування.

Як ви думаєте, яку змінну треба ще додати до рівняння з урахуванням реалій нашої країни?

Ситуація в Україні 

Певні дослідження поведінки суддів проводять у Казахстані та Росії. В Україні ж, можна сказати, такої практики немає. Водночас ми знову оголошуємо про проведення вже третьої судової реформи.

Емпіричні юридичні дослідження поведінки судді складні та довготривалі. Однак очевидно, що якісна, справжня судова реформа теж займе багато років. А для її ефективного проведення необхідне глибоке розуміння того, як думають судді.

Саме цим, окрім звичайної цікавості, можна пояснити необхідність проведення таких досліджень.

---