1000

Як знайти свою першу роботу і не розчаруватися у юриспруденції

Нині молодим юристам і нещодавнім випускникам важко жити. Дійсно. Весь час хтось візьме та й бовкне, що юристів багато, що у юриспруденції грошей не заробиш, що у юридичних фірмах знущаються і змушують працювати понаднормово. І взагалі, сину/донько, іди в айті. Там же усі гроші світу, є халявне пиво у холодильнику після п’ятої вечора, безкоштовні сніданки, такий собі кальян, ну і зарплатня, звісно, прив’язана до долара.

У крайньому випадку, переконують тебе друзі та Instagram, можна стати лашмейкером або бровістом. Там майстер отримує за годину більше, аніж джуніор у якомусь умовному Big Law.

Отож, ви зрозуміли. Настрій – усе це тлін, елітарність юридичної освіти – лише умовність, а молодші співробітники отримують незаслужено мало. І я сам, зізнатися, багато про це думав, що і виливалося у дописи болю на Facebook.

Але я прозрів і збагнув, що справа не у гнітючій несправедливості, а у “мудацьких фірмах” (термін і думки підгледів на Telegram-каналі Fired Lawyer). І дійсно. Першу роботу у юридичній галузі можна порівняти з першим коханням. У обох випадках формується стійке позитивне або негативне ставлення до об’єкту. І якщо хто-небудь чинить, як мудак, то загальне враження про юридичний ринок буде відповідним.

Тож надзвичайно важливо спочатку знайти того, хто зробить ваш “перший раз” особливим. Той, хто ніжно шепотітиме вам на вухо, що давати хабарі і допомагати віджимати чужий бізнес – погано, а неофіційне працевлаштування і зарплатня “у конверті” – це гріх. Словом, вчитиме вас правильних речей і утримуватиме від руйнування  ваші світлі уявлення про право. Інакше можна розчаруватися і ненароком увійти в айті. А вам це потрібно?

Отож, цією статтею я хочу допомогти вам:

  • потрапити у круту компанію, де платять хорошу зарплатню і ви займаєтеся цікавими проектами;
  • потрапити у правильну компанію, де внутрішні переконання не дадуть звернути геть зі шляху юриста.

Враховуючи те, що я зараз шукаю роботу, усі викладені тут думки/методи періодично відчуваю на собі.

Про що говоритиму?

  • про вибір практики і компанії;
  • про надійність рейтингів;
  • про те, як потрапити у компанію;
  • про виконання тестових завдань і проходження інтерв’ю.

Обираємо практику

Спочатку з’ясовуємо, у якій практиці хочемо працювати (податкове, корпоративне, інтелектуальна власність тощо).

Як зрозуміти? Поринаємо у себе, згадуємо, які предмети подобалися, що вам цікаво вивчати, а від чого вивертає (у мене таке з податковим). Для декого це може виявитися складним рішенням. Але, у будь-якому випадку, тільки безпосередня робота в обраній галузі допоможе вам зробити остаточний вибір.

Іноді фірми можуть шукати людей не в практику, а індустрію (агропромисловість, медіа та телекомунікації). Це ширше поняття і воно передбачає, що ви працюватимете у декількох практиках, але з урахуванням специфіки певного виду бізнесу. Чимось нагадує роботу інхауза.

Обираємо компанію

Рейтинги:

Після того, як ми визначилися з практикою, важливо знайти компанію, що відповідає нашим очікуванням. Або ж юриста-наставника, чия особистість вам імпонує. Де ж їх шукати?

Соціальні мережі, конференції, спілкування c викладачами та юристами. І звичайно ж, рейтинги. Саме з останнього я почав своє вивчення юридичного ринку. Я досі не знаю, який з них найсправедливіший і найправдивіший. Скоріш за все, його немає і не може бути.

Як недавно висловився про вибір “того самого” рейтингу світило альтернативного юридичного медіа Dead Lawyers Society і партнер Axon Partners Дмитро Гадомський в одному із затишних чатиків Telegram:

“Це як обирати найкращий рок-гурт. За оборотом будемо дивитися чи за кількістю проданих квитків, за авторитетом фронтмена, за кількістю хітів, ватністю? Тому немає і не може бути жодного справедливого рейтингу”

І мені складно не погодитися з ним. Об’єктивного рейтингу не існує через ряд причин. Наприклад, компанія не хоче вкладатися в організаторів різних юридичних нагород і премій або вона просто не подається, аби потрапити до рейтингу.

Але, враховуючи усе зазначене, нам, нещодавнім випускникам і студентам, дуже непросто орієнтуватися в особливостях українського юридичного ринку. В університетах не розповідають про тих, хто “вирішує” питання, хто не платить зарплатню, переманює цілі відділи з інших юридичних фірм та взагалі всіляко порушує етичні стандарти. Подібна інформація витає в “повітрі”, переходить з уст в уста і дізнатися її можна тільки, якщо у тебе є досвідченіші товариші.

Особисто я про якісь там рейтинги дізнався наприкінці четвертого курсу, коли поставив собі за мету податися хоч кудись на стажування. Аби ви розуміли, я навіть нічого не чув про Baker McKenzie. Ну от не було у нас у Харкові культури знання топів і етичних компаній, як у Києві. І це не є добре, бо можна потрапити туди, куди не слід.

Тому дуже важливо спочатку сформувати пул компаній, де б ви хотіли пройти практику або працювати. І хоча рейтинги, як ви розумієте, – не найкращі помічники, на першому етапі вони допоможуть побачити хоча б загальну картину.

По суті є два види рейтингів: міжнародні та національні. Наводжу приклад тих, якими користуюся сам.

З мого досвіду найбажанішими для потрапляння є філії міжнародних фірм. Наприклад, Baker McKenzie, CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang, DLA Piper, Dentons. Вважається, що у них достатньо жорстка внутрішня політика, що не дає змоги займатися “негарними” справами.

Серед національних компаній, як правило, говорять про першу 20-ку рейтингу Юридичної Практики. Я не надто йому довіряю, бо є круті компанії, які туди просто не потрапили. Але у той же час в ньому присутні фірми з сумнівною репутацією.

Неформальні канали отримання інформації:

Так як ми хочемо потрапити у компанію, яка не лише заробляє більше за всіх і має (розглядайте у будь-якому значенні) найбільшу кількість юристів у своєму штаті, але і туди, де нас цінуватимуть та поважатимуть, нам важливо знайти неформальні канали отримання інформації.

Раніше це було складніше. З появою нового покоління юристів без надутих щік і з розвитком Telegram-ком’юніті, адекватні люди стали ближче. Сьогодні вам нічого не вартує попросити поради в одному з численних чатів, де сидять не озлоблені на життя люди.

Також не забувайте про моніторинг соціальних мереж і новин. Спосіб комунікації юриста або фірми з пабліком, дописи і фотографії на особистих сторінках, теми доповідей на різних івентах – все це допоможе у формуванні портрета потенційного роботодавця. Навіть манера спілкування з вами HR-а фірми може сказати багато про що.

Як потрапити у компанію

Два варіанти:

  1. Ви – дуже класний, берете участь у мут кортах, всіляко проявляєте себе під час студентських заходів або на парах – вас запрошують на роботу.
  2. За допомогою подачі резюме та проходження декількох етапів співбесіди.

Враховуючи те, що перший варіант – не про мене, зосереджуся на другому.

Тут так. Ви або відгукуєтеся на виставлену вакансію, або просто надсилаєте ваше класне CV з поясненням в тілі листа про те, хто ви і чого хочете, на корпоративний e-mail або в LinkedIn HR-у.

Де шукати вакансії?

  • офіційні сайти бажаних компаній і їхні сторінки у соціальних мережах;
  • сайти з пошуку роботи – rabota.ua, work.ua, hh.ua. Бажано виставити на них своє резюме, аби роботодавець розумів, що ви відкриті для нових можливостей;
  • пабліки у соціальних мережах і Telegram канали. Наприклад, League Careers від Ліги студентів АПУ або Legal Jobs, який веде юрист ЮФ “Василь Кісіль і Партнери” Дмитро Саранчук. Іноді їх викладають на Future Law School і на Dead Lawyers Society;
  • окремо відзначу LinkedIn. Це соціальна мережа для пошуку ділових контактів. Багато юристів-початківців нею нехтують, проте дарма. Це чудова можливість виставити на загальний огляд свої досягнення + зручніше тримати зв’язок з HR-ми. Як правило, вони набагато швидше відповідають на повідомлення в LinkedIn, ніж на ваш лист на e-mail. Дуже часто останнє просто ігнорують без жодного фідбеку.

На мене звернули увагу. Що далі?

Все індивідуально. Зазвичай усе починається або з телефонної розмови, або листування у меседжері. Контекст розмови залежатиме від того, з ким ви спілкуєтеся.

Якщо з секретарем, то питання носитимуть організаційний характер. Наприклад, коли вам було б зручно прийти до офісу для співбесіди?

Якщо з HR-ом, то, скоріш за все, у вас запитають, чи цікавить вас наша вакансія? Ви готові зробити тестове завдання? Які ваші зарплатні очікування? І все в такому ключі. Мені одного разу відразу почали ставити стандартні запитання, на кшталт, які у вас сильні і слабкі сторони? Яке досягнення ви вважаєте найважливішим у своєму житті? Яка ваша найбільша невдача? І таке інше.

Якщо на цьому етапі все склалося, вам запропонують зробити тестове завдання або відразу запросять на співбесіду.

Завдання

Про них багато чого не скажу, бо мало з ними стикався. Вони бувають різними. Зазвичай від вас вимагається вирішити кілька кейсів, перекласти частину договору і все у такому дусі. Іноді дозволяється самому обирати з 10-ти запропонованих завдань тільки 3. Розв’язуєш, відповідно, лише їх.

Інтерв’ю

Може бути онлайн, а може бути і приватним. Я зараз шукаю роботу і перебуваю за кордоном, тому стикаюся з тим, що роботодавець хоче спілкуватися віч-на-віч. Якщо ж ви йдете просто на стажування і перебуваєте в іншому місті, то особиста зустріч не обов’язкова.

До співбесіди потрібно підготуватися. Особливо, якщо ви хочете потрапити у цю фірму. Для цього достатньо буде дізнатися більше про компанію, юристів, котрі там працюють та з’ясувати, які у них останнім часом були проекти.

Приходьте вчасно, у чистому і випрасуваному

На співбесіді можуть бути присутні кілька осіб. Це – HR, керівник твоєї практики, інші юристи. Питання можуть ставити найрізноманітніші. Де навчався? Чому хочеш працювати у нашій компанії? Що подобалося вивчати в університеті? Яке хобі у тебе є? Що знаєш про нашу компанію?

Є компанії, в яких починають “ганяти” по основах цивільного / кримінального / etc права. Ось таке інтерв’ю я б точно завалив. Також можуть попросити поговорити іноземною мовою, якщо цього вимагає вакансія. Запитають про кінцеву бажану заробітну плату. Попросять поставити свої питання. Добре, якщо вони у вас є.

На цьому баста. Чекайте на оффер.