Керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння не є кваліфікуючою ознакою злочину – ВП ВС

Колегія суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду передала на розгляд Великої Палати ВС кримінальне провадження, матеріали якого містять виключну правову проблему, вказавши на необхідність вирішення такого питання: вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння є об’єктивною стороною складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами), чи обставиною, що обтяжує покарання.

Вирішуючи вказане питання, Велика Палата Верховного Суду у постанові  від 21 серпня 2019 року у справі № 682/956/17 (провадження № 13-31кс19) виходила з такого. Диспозиція ст. 286 КК України є бланкетною, тому для встановлення ознак об’єктивної сторони складу цього злочину потрібно проаналізувати Правила дорожнього руху, щоб з’ясувати, які саме порушення цих правил були допущені особою, котра керувала транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди.

Водночас зазначений злочин є злочином із так званим матеріальним складом, і обов’язковою ознакою його об’єктивної сторони є не будь-які з допущених особою порушень ПДР, а лише ті з них, які спричиняють суспільно небезпечні наслідки, передбачені в частинах 1, 2 або 3 ст. 286 КК України, тобто тільки ті порушення ПДР, які є причиною настання цих наслідків, а отже перебувають із ними у причинному зв’язку.

Таким чином, об’єктивна сторона цього складу злочину включає такі обов’язкові ознаки: діяння, обстановка, суспільно небезпечні наслідки, причинний зв’язок між суспільно небезпечним діянням та передбаченими законом суспільно небезпечними наслідками.

Суд зобов’язаний виявити, встановити і перелічити в описово-мотивувальній частині вироку всі порушення ПДР, які мали місце під час ДТП, та чітко зазначити, які саме з цих порушень були причиною настання наслідків, передбачених ст. 286 КК України, тобто перебували у причинному зв’язку з ними, а які були лише умовами, що сприяли порушенню правил та настанню наслідків.

Отже, тільки такі порушення ПДР, які містять реальну можливість настання суспільно небезпечних наслідків і становлять безпосередню причину їх настання у кожному конкретному випадку ДТП, є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 286 КК України.

Керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, що становить порушення підпункту «а» п. 2.9 ПДР, не є елементом об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 286 КК України, адже саме по собі не призводить до суспільно небезпечних наслідків, передбачених цією статтею.

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що стан сп’яніння не охоплюється об’єктивною стороною (не є кваліфікуючою ознакою) злочину, передбаченого ст. 286 КК України, і під час призначення покарання особі може враховуватись як обставина, що обтяжує покарання, згідно з п. 13 ч. 2 ст. 67 КК України.