Ордер має містити конкретну назву суду, в якому надається правова допомога, – позиція ВП ВС

Що сталося:

5 червня 2019 р. Велика Палата Верховного Суду розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Cергія Ковальова  на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 грудня 2018 р. (у справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України, за участю третіх осіб – РНБО, Кабінету Міністрів України, про визнання протиправним та скасування Указу Президента від 2 травня 2018 р. № 126 щодо застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у частині введення в дію пункту 7 додатку 1 до рішення РНБО, і прийняла постанову, в якій зазначила наступне:

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 31 жовтня 2018 р. позовну заяву залишив без руху з наданням скаржникові строку в десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду оригіналу ордера на надання правової допомоги та Указу Президента України № 126/2018, що оскаржується, відповідно до кількості сторін у справі.

13 грудня 2018 р. на адресу суду надійшла заява представника позивача – адвоката Ковальова про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучено, зокрема, оригінал ордера на надання правової допомоги серії КВ № 741106, у якому зазначено, що адвокат надає правову допомогу ОСОБА_1 у в “органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності і підпорядкування”.

8 січня 2019 р. КАС у складі ВС постановив ухвалу про повернення позовної заяви ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС), оскільки її підписано без підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва.

Позиція адвоката:

На обґрунтування апеляційної скарги адвокат Ковальов зазначив, що суд повернув позовну заяву, підписану повноважним представником позивача – адвокатом Ковальовим лише через те, що, на думку суду, законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в графі “Назва органу, в якому надається правова допомога” ордера на надання правової допомоги.

У наданому ж до позовної заяви ордері зазначено: “В органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності і підпорядкування”. На думку адвоката Ковальова, чинне законодавство не відокремлює суди від інших органів державної влади в контексті надання правової допомоги. До того ж, на його думку, суди входять до системи органів державної влади, а отже, будь-який суд, у тому числі й Верховний Суд, є саме органом державної влади (державним органом). Тому вказівка в ордері на те, що правова допомога надається в органах державної влади, свідчить, що адвокат повноважний надавати правову допомогу клієнту та представляти його інтереси в будь-яких судах.

Позиція суду:

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Таким чином, судові органи чітко відокремлені від інших органів державної влади. Згідно з підпунктом 15.4 пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 р. № 36, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі “Назва органу, в якому надається правова допомога”. Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.

Ураховуючи наведене, КАС у складі ВС обґрунтовано дійшов висновку, що ордер на надання правової допомоги серії КВ № 741106, який виданий Адвокатським об`єднанням “Могильницький та партнери”, не містить назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу.
Оскільки адвокат Ковальов як представник ОСОБА_1 не надав належного ордера на підтвердження своїх повноважень, а саме: всупереч вимогам законодавства до суду подав ордер, у якому не зазначено конкретної назви органу (суду), в якому надається правова допомога, суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС, не допустив порушень норм процесуального права.

Також Велика Палата Верховного Суду зазначає, що звернення до суду, в тому числі, до Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України, що забезпечує сталість та єдність судової практики з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги.

Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини восьмої статті 169 КАС повернення позовної заяви з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені на здійснення представництва, не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, не є обмеженням доступу позивача до правосуддя та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на судовий захист шляхом судового розгляду справи учасником справи особисто або через представника.